Бориславське нафтогазоконденсатне родовище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бориславське нафтогазоконденсатне родовище

БОРИСЛА́ВСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ – поклади нафти і газового конденсату. Залягає в Дрогоб. р-ні Львів. обл. У тектоніч. відношенні належить до 1-го та 2-го ярусів складок пн.-зх. частини Борислав.-Покут. зони, а також до Орівської (ділянка Міріам) і Берегової (ділянка МЕП) скиб Складчастих Карпат. Згадки про виходи нафти в р-ні м. Борислав датуються 2-ю пол. 18 ст. Нафту видобували за допомогою колодязів, а від 1861 – частково неглибокими свердловинами. 1908 розпочато експлуатацію свердловини Ойл-Сіті (298), яка з борислав. пісковику давала 3000 т нафти і 900 тис. м3 газу на добу. 1909 видобуток нафти становив 5 % від світ. показників. В геол. будові родовища беруть участь теригенні флішеві відклади верх. крейди (стрий. світа), палеоцену (ямнен. світа), еоцену (витвиц. та попел. світи), олігоцену (менілітова світа) та моласові утворення неогену (теригенна поляниц. світа й теригенно-соленосна воротищенська). Р-н родовища характеризується покривно-насув. стилем тектоніки. Орівська та Берегова скиби Карпат знач. мірою перекривають структури 1-го та 2-го ярусів Борислав.-Покут. зони. Орівська скиба складається з 3-х лусок. У пн.-сх. та центр. частинах виділяються структури: Мражницька та Міріам. Це асиметричні, нахилені до пн.-сх. антикліналі заг.-карп. (Мражницька) і субширот. (Міріам) простягання, розірвані попереч. скидо-зсувами на блоки (0,8 × 2,8 і 0,9 × 1,4 км, висота 300 і 500 м відповідно). Берегова скиба представлена в р-ні Борислава однією лускою з широким пд.-зх. і коротким, через зрізання насувом, пн.-сх. крилом. Підвернутий і відірваний від осн. частини складки елемент має ширину 1,5 км. У фронтал. частині луски на ділянці МЕП наявна антиклінал. структура субширот. простягання. Розміри її 0,6 × 1,0 км, вис. 190 м. 1-й ярус структури в межах родовища представл. Глибинною (або Бориславською) складкою, яка є асиметричною, майже лежачою антикліналлю. Глибинна антикліналь ділиться на 3 блоки: Попел., Борислав. та Помірківський. Вісь складки в Борислав. та Помірків. блоках занурюється на Пд. Сх. на 1000 м. Розміри структури 11,5 × × 7,5 км, вис. більш як 1200 м у Борислав. і Помірків. блоках і понад 500 м у Попельському. 2-й ярус складок представл. структурою Піднасув, яка є лускою з цілком зрізаним насувом пн. крилом. Пд. крило занурюється під кутами 20–25°. Довж. Піднасуву 7,5 км, шир. більш як 2 км, вис. 0,6 км, Нижньопопел. складки 2,5, 2 і 0,6 км відповідно. Промислово нафтогазоносними на родовищі є пісковики та алевроліти всього розрізу від воротищен. до стрий. світи включно. Серед структур осн. є Глибинна, яка містить 82,7 % усіх запасів. Верхня частина стрий. відкладів нафтоносна на ділянці Міріам і Мражниц. складці (2-й горизонт). Ямнен. пісковики містять нафту на ділянці МЕП і в Борислав. блоці Глибин. структури, у Попел. блоці вони газоносні. Відклади еоцену нафтоносні у Глибин. складці та Піднасуві, менілітові – в обох структурах і у Нижньопопельській. У поляниц. світі наявні нафт. та незначні газ. скупчення в розрізі Глибин. складки і газові – у Піднасуві. В розрізі воротищен. світи, яка була одним з осн. об’єктів розробки колодязями, нафта міститься в лінзах пісковиків. Вміст сірки в нафтах 0,05–0,78 %, парафінів – 0,5–20 %, смол – 10,6–28 %, асфальтенів – 1,1– 7,6 %. Питома вага нафт 836,6– 897,9 кг/м3, газ. фактор становить 44–261 м3/т. Поклади пластові склепінні, меншою мірою літологічно обмежені. У Глибин. складці від кін. 19 ст. розробляється 7 горизонтів: воротищен., поляниц., менілітовий, борислав. пісковик, попел. (верхній еоцен), витвиц. (нижній еоцен) та ямненський. Усі горизонти розглядаються як один експлуатац. об’єкт із єдиною гідродинам. системою. Осн. є борислав. пісковик, з якого одержано майже половину видобутку нафти з родовища. Поклад Піднасуву розроблявся від 1954 на режимі виснаження, від 1970 – із заводненням. Промислово нафтогазоносним тут є 1-й еоценовий і борислав. пісковики, підроговиковий, надроговиковий, клівський горизонти, а також піщані пласти поляниц. світи. Від 1967 розробляється Попел. поклад (менілітові утворення 1-го та 2-го ярусів структур). Помірків. поклад уведено в розробку 1947 з горизонтів менілітової світи. Поклад Мражниц. складки розробляється від 1988. З родовища на 1 січня 2000 отримано 32,346 млн т нафти, або 82,3 % її початк. видобув. запасів, 0,113 млрд м3 вільного й 12,442 млрд м3 розчиненого газу.

Літ.: Атлас родовищ нафти і газу України: У 6 т. Т. 5. Л., 1998.

М. Я. Вуль

Стаття оновлена: 2004