Борисов Борис Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борисов Борис Павлович

БОРИ́СОВ Борис Павлович (05. 10. 1940, м. Караґанда, Казахстан – 31. 01. 1995, Київ) – фахівець у галузі електротехніки та електроенергетики. Д-р тех. н. (1990), проф. (1992), чл.-кор. НАНУ (1992). Держ. премія ім. Г. Проскури АН УРСР (1989). Уряд. нагороди. Закін. Краматор. індустр. ін-т (1968). Від 1970 – в Ін-ті електродинаміки НАНУ: від 1978 – ст. н. с., від 1983 – зав. відділу систем живлення електротехнол. установок, від 1990 – заст. дир. Наук. дослідж.: процеси перетворення і стабілізації параметрів електромагніт. енергії; теорія багатофаз. кіл, систем електроживлення й електропостачання; вивчення електротех. та електроенергет. проблем електротехнол. процесів. Розробив заг. методи розрахунку випадкових несиметрич. навантажень груп електроприймачів; визначено критерії сумісності за динаміч. показниками якості електр. енергії. Розробив теорію й методи визначення електромагніт. перешкод, провів теор. й експерим. дослідж. осн. класів електромагніт. і напівпровідник. перетворювачів електроенергії. Створив наук. школу в галузі електротехнол. систем.

Пр.: Симметрирование однофазных и двухплечевых электротехнологических установок. 1977 (співавт.); Электроснабжение электротехнологических установок. 1985 (співавт.); Повышение эффективности использования электроэнергии в системах электротехнологии. 1990 (співавт.); Математические основы моделирования помехообразования в каналах шахтной высокочастотной связи. 1992 (співавт.); Электромагнитная совместимость электроприемников промышленных предприятий. 1992 (співавт.); Системы электропитания магнитно-динамических установок. 1994 (співавт.); усі – Київ.

О. В. Лелявіна

Стаття оновлена: 2004