Борисов Олексій Віталійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борисов Олексій Віталійович

БОРИ́СОВ Олексій Віталійович (19. 09. 1965, м. Нижній Тагіл Свердлов. обл., РФ) – живописець, графік. Чл. НСХУ (1999). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1991; викл. В. Шевченко, А. Бляхер). Стажувався в АМ м. Цинциннаті (США, 1991; викл. Б. Райлі). Працював інструктором з естет. виховання в дитсадку м. Комсомольськ Харків. обл. (1992–98); від 1998 – дизайнер мовного центру «International House» у Харкові. Учасник всесоюз., всеукр. і міжнар. виставок (від 1988). Персон. – у Цинциннаті (США, 1992), Харкові (1996, 1999). Твори зберігаються в Асоц. артгалерей України (Київ), Центрі сучас. мист-ва (Цинциннаті). Брав участь у діяльності твор. групи «Літера А», якій притаманна авангардна орієнтація на використання у мист-ві новітніх худож. засобів. Живопис Б. захоплює просторами урбаністич. лабіринтів і сприймається як проекція внутр. таємничого духу. Останні роботи стають більш концептуал. та знаковими. Художник створює також інсталяції, інтер’єри, книжк. дизайн. Іл. книжок для дітей вирізняються реаліст. манерою.

Тв.: плакати – «Його вже не перебудувати» (1988), «Ким бути» (1990); серія іл. та дизайн книги Т. Янсона «Необыкновенные приключения Мумми-тролля» (Х., 1994, співавт.); серія малюнків «Дорога до Москви» (1997– 98); живопис – «Сад – подорож до краю» (1989), «Розмова Ван Ґоґа з Ґоґеном про мистецтво», «Сто станів краю», «Сто виходів» (усі – 1990), «Шлях тут» (1990–96), «Сто прапорів-виходів України» (1997), «Пам’ять пам’яті» (1998), «Про любов та нелюбов» (1999), «99 станів Кума Пітерського» (2000).

Літ.: Савицкая Л. Художественный авангард Харькова. Портрет шестой. Алексей Борисов // Слобода. 1991, 15 окт.; Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Львов А. Размытый Борисов и конкретный Петров // Время. 1999, 23 окт.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2004