Корнєв Володимир Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корнєв Володимир Олексійович

КО́РНЄВ Володимир Олексійович (26. 07. 1954, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл.) – живописець і графік. Чоловік Л. Тафійчук. Чл. НСХУ (1986). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1982; викл. В. Овчинников, А. Попов). Працював 1976–92 оформлюва­­чем на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. На твор. роботі. Учас­­ник мист. виставок від 1982. Персон. – у Києві (1993, 2004, 2006, 2010), Дніпропетровську (2005). У 1980-і рр. віддавав перевагу графіці (літографія), від поч. 1990-х рр. – живопису. Прослідковуються впливи давньорус. іконопису, укр. нар. твор­­чості, живопис. традицій школи М. Бойчука. У творчості К. свідомо обмежує палітру, використовуючи виразність силуетів (по­­статі видовжені та ледь похилені), гру декор. плям кольору, умовність середовища. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в, Дніпроп. ХМ.

Тв.: «Проліски» (1983), «Міраж» (1990), «Журба» (1992), «Жниці» (1993), «Садок вишневий» (1994), «Чумацький Шлях» (1995), «Сріблясті струни» (1998), «Ніч така ясная» (2001), «Ловці риб» (2002), «Льон», «Місячна соната», «Берегиня», «Повернення» (усі – 2003), «Різдвяні свята» (2006), «Українська мадонна» (2007), «Золоті колоски», «Свята коляда» (обидва – 2009), «Козак Мамай» (2010); серія «Мій Дніпропет­­ровськ» (2000).

Літ.: Загаєцька О. Мелодійність про­­зорих барв: [Про дніпроп. мистця В. О. Корнєва] // ОМ. 2003. № 3; Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004; Старюк Н. Віра. Надія. Любов // Cвічадо. 2004. № 2(8).

О. П. Годенко-Наконечна

Стаття оновлена: 2014