Борисюк Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борисюк Петро Іванович

БОРИСЮ́К Петро Іванович (10. 10. 1933, с. Аїл Новосибір. обл., нині РФ) – майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. НСХУ (1992). Закін. Одес. художнє уч-ще (1963; викл. М. Павлюк), Моск. вище худож.-пром. уч-ще (1970; викл. В. Грищенко). Від 1949 – художник Рівнен. худож.-вироб. майстерень; 1992–99 – викл. спец. дисциплін Одес. худож. уч-ща. Від 1979 бере участь у виставках. Худож. стиль Б. ґрунтується на синтезі кращих здобутків мист-ва минулого у поєднанні з нетрадиц. поглядом на світ. Твори зберігаються в Одес. ХМ.

Тв.: гобелен «Місто біля моря» (Будинок учених в Одесі, 1971); вітражі – «Південь», «Спека», «Літній день», «Чисте небо» (Одес. укр.-англ. середня школа, 1979), «Тополина алея», «Кристал» (Кременчуц. музей гірн. пром-сті, 1982); порцелян. штофи – «Російський лубок» (1985); живопис – «Роздуми» (1983), «Сутінки на бульварі» (1987), «Жовта скатертина», «Художник і модель» (обидва – 1992), «Море» (1997), «Автопортрет», «Літо в Криму» (обидва – 1998), «Лагуна», «Портрет дружини», «Польові квіти» (усі – 2001).

Літ.: Рудин И. Когда отыскан угол зрения… // Слово. 1998, 12 июня.

Б. Й. Столярчук

Стаття оновлена: 2004