БО́РКО Божидар (Borko Boћidar; 02. 02. 1896, с. Гоміла, побл. м. Средішче, Словенія — 12. 12. 1980, Любляна) — словенський критик, есе­їст, пере­кладач. Навч. у гімназіях міст Вараждин та Заґреб. Літ. діяльність починав як поет-лірик, перші поезії словен. та хорват. мовами публікував у періодиці Любляни й Заґреба (1910– 19). Інтерес Б. до укр. тематики вперше реалізувався 1935, коли він разом із О. Беркопцем пере­клав роман чес. прозаїка І. Ольбрахта «Hajduk Nikola Šuhaj» (2-е вид. — «Nikola Šuhaj», Ljubljane, 1961) про боротьбу закарп. українців проти утисків різнонац. поневолювачів. Шевченкіана та укр.-словен. літ. взаємини у доробку Б. пред­ставлені перед­усім есе «Taras Ševčenko. Ob 125-letnici rojstva», під­писане криптонімом О., опубл. у г. «Jutro» (1939, 25 feb.), у якій автор протягом багатьох років працював ред. від­ділу культури. Публікація наснажена високим пієтетом до спів­ця, мученика і незлам. борця. У текс­ті стат­ті Б. навів українською мовою в лат. транс­крипції перший восьмивірш із «Заповіту», порівняв феномен Т. Шевченка для українців із феноменом Ф. Прешерна для словенців. У повоєн. час Б. зна­йомив словенців із фактами україніки, вміщуваних пере­важно у публікаціях г. «Delo»: «Odmev slovenske literature v Kijevu» (1968, 21 dec.), «Prešeren v ukrajinščini» (1969, 1 marca), «Ševčenko v novem slovenskem prevodu» (1969, 2 junija), «Ljudska modrost naših narodov v ukrajinščini» (1969, 28 junija), «Ciril Kosmač v ukrajinskem prevodu» (1971, 6 jan.), «Pogledi iz Ljubljane v Kijev» (1971, 18 sept.), «Prešernova ukrajinska izdaja» (1978, 8 feb.) тощо.