Борко Ігор Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борко Ігор Миколайович

БО́РКО Ігор Миколайович (11. 06. 1961, Київ) – оперний співак (ліричний тенор). Нар. арт. України (2012). Закін. Київ. консерваторію (1989; кл. вокалу К. Огнєвого); майстер-клас у Вищій муз. школі Зх. Берліна. Лауреат Міжнар. конкурсу опер. співаків ім. Е. Дестінової (Чехія, 1996, 2-а премія), Міжнар. конкурсу ім. Ф. Віньяса (Барселона, 1997, 3-є м.), 8-го Міжнар. конкурсу опер. співаків ім. В. Белліні в м. Рагуза (Італія, 1999, 2-а премія). 1986–89 – соліст Держ. капели бандуристів. Від 1995 співає в квартеті «Явір». Гастролював в Італії, Австрії, Чехії, Швейцарії. 2000 виступав у Карнеґі-Голл у Нью-Йорку. Виконував укр. нар. пісні. Від 1999 – соліст Нац. будинку орган. та камер. музики. Від 2002 – соліст Нац. опери України. Співає в Одес. театрі опери та балету, в театрах Росії та Румунії. За участі Б. знято 2 муз. фільми: «Музика – моє життя» (1989, реж. Л. Сидорова), «Мелодія для голосу» (1996, реж. Л. Довгополова). У фондах Нац. радіо зберігаються твори, записані співаком у супроводі оркестру нар. інструментів Нац. радіо під керуванням С. Литвиненка.

Партії: Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Герцог («Ріґолетто» Дж. Верді), Артуро («Пуритани» В. Белліні), Таміно («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Тоніо, Неморіно («Дочка полку», «Любовний напій» Г. Доніцетті).

Н. П. Потушняк

Стаття оновлена: 2016