БОРКО́ВСЬКИЙ Віктор Іванович (05(18). 01. 1900, Мінськ — 26. 12. 1982, Москва) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1950), професор (1930). Академік АН СРСР (1972). Іноз. чл. низки академій та почес. д-р кількох університетів. Державна премія СРСР (1970). Закін. Петрогр. університет (1923). Працював 1930–46 у пед. ін­ститутах Могильова, Новгорода, Миколаєва, Сімферополя; 1946–50 — у Львів. університеті й пед. ін­ституті, водночас 1948–49 — зав. Львів. від­ділу Ін­ституту мово­знавства. Від 1950 — в Ін­ституті мово­знавства АН СРСР (1954–60 — директор); 1960–82 — зав. сектору порівнял.-істор. ви­вче­н­ня східнословʼян. мов в Ін­ституті російської мови АН СРСР. Досліджував новгород. берестяні грамоти; текс­тологію, істор. граматику російської мови, історію синтаксису й діалектології східнословʼян. мов, історію мово­знавства. Пита­н­ня укр. мово­знавства роз­глядав у працях: «Бес­союзные предложения в древнерус­ских грамотах 14– 15 в. южного происхождения» (1950), «Вклад рус­ских ученых в украинское языковедение» (1954), «Леонид Арсеньевич Булаховский» (1961), «И. С. Свенцицкий» (1975; усі — Москва) та ін.