Борнацький Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борнацький Іван Іванович

БОРНА́ЦЬКИЙ Іван Іванович (07(20). 06. 1912, м. Юзівка, нині Донецьк – 02. 02. 1999, Київ) – фахівець у галузі металургії. Д-р тех. н. (1971), проф. (1972). Засл. діяч н. УРСР (1982). Закін. Сталін. індустр. ін-т (нині Донецьк, 1934). Від 1932 працював на металург. з-дах; викл. у машинобуд. технікумі; нач. тех. відділу упр. металург. пром-сті Сталін. раднаргоспу (1957–60); нач. підвідділу чорної металургії Держплану УРСР, Київ (1960–63); заст. дир. з наук. роботи Донец. НДІ чорної металургії (1963–68), одночасно у Донец. політех. ін-ті (1954–89): у 1974– 89 – зав. каф. металургії сталі. Наук. дослідж.: розробка і впровадження технології виплавки сталі у великовантаж. мартенів. печах місткістю 650–900 т, технології легування алюмінієм і розливки нестаріючої сталі для автомобілебудування, теор. і технол. основ глибокої десульфурації метал. ванни сталеплавил. агрегатів, нової технології продування вуглец. і низьколегов. сталей у ковші інерт. і розкислюв. газами, технології розкислення й модифікування алюмінієм і титаном тощо.

Пр.: Физико-химические основы сталеплавильных процессов. Москва, 1974; Современный кислородно-конвертерный процесс. К., 1974 (співавт.); Интенсификация плавок в подовых печах. К., 1974 (співавт.); Теория металлургических процессов: Учеб. пособ. К., 1978; Внепечное рафинирование чугуна и стали. К., 1979 (співавт.); Основы физической химии. Москва, 1989.

В. Б. Гапєєв

Стаття оновлена: 2004