Боровик Андрій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боровик Андрій Євгенович

БОРОВИ́К Андрій Євгенович (17. 07. 1941, Харків) – фізик. Син Є. Боровика. Д-р фіз.-мат. н. (1982). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1971), Премія ім. М. Крилова АН УРСР (1989). Закін. Харків. ун-т (1964). Відтоді працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті; від 1971 – ст. н. с., від 1986 – зав. лаб., 1993–95 – гол. н. с. Фіз.-тех. ін-ту низьких т-р НАНУ (Харків). Від 1995 – у США. Наук. праці присвячені теор. дослідженням актуал. проблем фізики плазми та фізики магнітноупорядков. кристалів, установленню проміж. стану антиферомагнетиків. Вивчає неоднорідні динамічні й статичні стани магнетиків.

Пр.: О возбуждении нелинейных спиновых волн в ферромагнетиках и антиферромагнетиках // ФТТ. 1968. Т. 10, № 6 (співавт.); Колебания доменных стенок в антиферромагнетиках // Там само. 1970. Т. 12, № 11 (співавт.); Доменная структура при фазовом переходе первого рода из антиферромагнитного в ферромагнитное состояние // Там само. 1971. Т. 3, № 11 (співавт.); О доменной структуре ферромагнетиков при изменении характера магнитной анизотропии // УФЖ. 1972. № 17 (співавт.); An exactly solvable system of coupled nonlinear Schrödinger equations // Physical Letters A. 1993. Vol. 182, № 1 (співавт.); A new solvable 3 D model of statistical mechanics: The free-fermion solution // International J. of Modern Physics. 1996. Vol. 10, № 4 (співавт.).

В. С. Боровиков

Стаття оновлена: 2004