Боровик Микола Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боровик Микола Костянтинович

БОРОВИ́К Микола Костянтинович (26. 10. 1924, с. Володарське, нині смт Донец. обл.) – музикознавець. Чл. НСКУ (1972), НСЖУ (1981). Канд. мистецтвознавства (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. консерваторію (1956; кл. М. Тіца). 1949–51 – у складі симф. оркестру Донец. філармонії; 1952–53 – кер. оркестру нар. інструментів Харків. дит. труд. колонії УВС; 1955–56 – викл. теор. дисциплін муз. школи в Харкові; 1956 – відп. ред. муз. передач Харків. студії телебачення; 1959–65 – м. н. с., 1965– 74 – ст. н. с. ІМФЕ; 1976–81 – гол. ред. вид-ва «Музична Україна»; 1974–76, 1991–96 – доц., 1981–91 – зав. каф. теорії та історії музики Київ. пед. ін-ту (нині Нац. пед. ун-т).

Пр.: Штогаренко А. Я.: Нарис про життя і творчість. К., 1961; Музичні форми і жанри. К., 1962; Творчість А. Штогаренка. К., 1965; Український радянський камерно-інструментальний ансамбль. К., 1968; Рильський і музика. К., 1969 (співавт.); Квартет ім. Лисенка. К., 1976; Світло крізь товщу століть // Наука і сусп-во. 1997. № 9/10; Українські народно-пісенні витоки творчості Д. Бортнянського // Мат. наук.-практ. конф. К., 2002.

Літ.: Лісецький С. Небезпечна була то тема повертати Україні Артема Веделя (про М. Боровика) // Веч. Київ. 2000, 21 листоп.; Його ж. Півстоліття у музичному мистецтві // Освіта. 2001, 14–21 листоп.

С. Й. Лісецький

Стаття оновлена: 2004