Боровиков Георгій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боровиков Георгій Андрійович

БОРОВИКО́В Георгій Андрійович (01(13). 11. 1881, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 18. 01. 1958, Одеса) – біолог. Д-р ботаніки (1935, без захисту дис.), д-р біол. н. (1936, без захисту дис.), проф. (1924). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1907). Працював у проф. П. Бучинського та В. Реп’яхова, потім перейшов до Зоол. музею, яким керував О. Браунер. Досліджував фізіологію й анатомію рослин. Вивчав флору околиць Одеси. У 1904–06 Б. працював на Пн. Кавказі, збирав колекцію папоротей у верхів’ї р. Лаба. 1907 дослідив рослинність степу та пд.-зх. частини місцерозташування Війська Донського. 1909–10 вивчав рослинність Пн. Заангар’я, зібрані гербарії були передані Вищим жін. курсам, Новорос. ун-ту та фармацевт. ін-ту (всі – Одеса). 1907–18 – у Новорос. ун-ті: лаборант, асист., приват-доц. Збирав і вивчав гербарій Донец. обл., брав участь в експедиції з ґрунтово-ботан. вивчення р-нів Сх. Сибіру. Вперше дійшов висновку, що швидкість росту клітин у 2-й фазі визначається ступенем гідратації біоколоїдів, а не величиною осмотич. тиску, як вважали раніше. Від 1919 – в Одес. с.-г. ін-ті: викл. курсів анатомії, фізіології рослин (від 1921) і с.-г. мікробіології (від 1927), від 1930 – кер. каф. заг.-біол. наук (від 1931 – каф. агробіол. наук, а від 1932 – агроботаніки), водночас – пом. дир., згодом дир. і декан агроном. і виноградар. ф-тів. За сумісн. 1920–27 – дир. Вознесен. с.-г. дослід. станції, від 1929 – дир. винороб. станції на Сухому Лимані (згодом реорганіз. в Ін-т виноградарства й виноробства), 1939– 41 – викл., зав. каф. ботаніки Одес. фармацевт. ін-ту, 1948– 53 – зав. каф. фізіології рослин Одес. ун-ту. Під час війни залишився в окупованій Одесі. Б. вивчав будови клітин. оболонок, явища епінастії та гіпонастії у гілках хвойних, утворення кореневих волосків на стеблі Leontice altaica і щеплення винограду. Відкрив явище верхівковості в утворенні калюса як надзвичайний прояв полярності. Піддаючи клітини дії відцентрової сили, одержав безпластидні клітини, які довгий час залишалися живими, але пластид не утворювали. За допомогою відцентрової сили зміг змінити полярність у клітинах водорості Cladophora. Б. наголошував, що, працюючи із ауксином і гетероауксином, слід пам’ятати, що ці речовини – кислоти і їхня дія не тільки пряма, а й непряма, бо вони позитивно діють на гідратац. потенціал плазми, який і впливає на швидкість росту. Б. був чл. Новорос. та Моск. т-в природознавців, Т-ва с. госп-ва Пд. Росії, Нім. ботан. т-ва.

Пр.: Папоротники Кубанской области // Зап. Новорос. об-ва естествоиспытателей. 1909. Т. 33; Очерк растительности юго-западной части области Войска Донского // Там само; К вопросу о строении оболочек растительных клеток // Там само. 1914. Т. 39; Действие солеобразных веществ на скорость роста растительных организмов // Там само. 1916. Т. 41; Анатомия растений. О., 1919; Про заразливі хвороби наших рослин та як боротися з ними. Х., 1925; Виноградна лоза, її будова та життя // Виноградарство. Х., 1935; Сучасний стан виноградництва та перспективи освоєння виноградною культурою нижньодніпровських пісків // Пр. Укр. НДІ виноградництва ім. В. Таїрова. К.; Х., 1936. Т. 12; О происхождении дикого винограда Украины // Тр. Одес. с.-х. ин-та. 1940. Т. 3.

Літ.: Гольд Т. М. Георгий Андреевич Боровиков: К 75-летию со дня рожд. // БЖ. 1957. № 1; Білокінь І. П. Г. А. Боровиков // Щорічник Укр. ботан. т-ва. 1960. № 2; Професори О(Н)У.

Т. В. Васильєва, С. Г. Коваленко

Стаття оновлена: 2004