Боровиков Юрій Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боровиков Юрій Якович

БОРОВИКО́В Юрій Якович (24. 01. 1941, Харків) – фізико-хімік. Д-р хім. н. (1988). Закін. Київ. політех. ін-т (1963), де відтоді й працював (до 1969): ст. лаборант, інж. н.-д. групи радіохімії, ст. н. с.; водночас 1966–69 – ст. викл. каф. заг. хімії Київ. торг.-екон. ін-ту; від 1969 – в Ін-ті орган. хімії НАНУ: м. н. с., 1973–89 – ст. н. с. відділу молекуляр. спектроскопії; 1989–97 – пров. н. с. Наук.- інж. центру «Сонар» Ін-ту кібернетики НАНУ; 1997–2002 – ст. н. с. Ін-ту біоорганіч. хімії та нафтохімії НАНУ; від 2002 – зав. лаб. Міжвідом. наук.-технол. центру «Агробіотех». Сфери наук. діяльності: теор. основи методу діелектрометрії, конформацій. аналіз сполук, внутрішньомолекулярні впливи, діелектрична релаксація.

Пр.: Определение равновесного состава бинарных смесей хлороформа с алифатическими аминами методом диэлектрической проницаемости // УХЖ. 1968. Т. 34, вып. 3; О погрешностях традиционных способов обработки экспериментальных диэлектрических данных // ТЭХ. 1981. Т. 17, № 2 (співавт.); Диэлектрометрия в органической химии. К., 1987; О величине тепловой электрической поляризации молекул // УХЖ. 1990. Т. 56, № 11; Физико-химические исследования комплексов йодистого цинка с N-оксидами производных пиридина // Журн. общей химии. 2001. Т. 71, вып. 11; Электрические и спектральные свойства комплексов N-оксидов производных пиридина с хлорным железом // Там само. 2002. Т. 72, вып. 11.

В. В. Орда

Стаття оновлена: 2004