Борович Борис Осипович

Визначення і загальна характеристика

БОРО́ВИЧ Борис Осипович (справж. — Фінкельштейн; 19. 11(01. 12). 1883, Одеса — 23. 09. 1938, Київ) — бібліотеко­знавець, бібліо­граф, книго­знавець. На поч. 20 ст. працював у сфері поза­шкіл. освіти, брав участь у створен­ні дит. вихов. закладів, робітн. клубів. Пред­ставник демократ. течії нової педагогіки. Один із засн. і кер. дит. клубу в Одесі, організов. влітку 1912. У 1917–29 керував Харків. культурно-просвітн. організацією «Труд». Осн. напрям діяльності — допомога в самоосвіті, консультації з питань культурно-просвітн. та бібліотеч. роботи. Організація мала пред­ставництва та від­діл. Моск. і Петрогр. видавництв, від­діл. у Києві, Одесі, Катеринославі, Бахмуті. Один із основоположників теорії та практики предмет. каталогізації. 1920–31 — зав. консультац.-бібліогр. від­ділу Харків. держ. б-ки ім. В. Короленка, де створив предмет. каталог, роз­робив документацію з його організації, а також професіо­грами предметизатора. Зробив знач. внесок у становле­н­ня та роз­виток вітчизн. читачо­знавства; чита­н­ня роз­глядав як багато­аспектну про­блему, що базується на комплексі наук, не обмежуючись бібліотеч. сферою. Дійсний член Каталогр. комісії ВУАН (Київ, 1927). У 1919–32 проводив активну лектор. роботу, керував курсами для наук. б-к, а також спеціалізов. семінарами з питань методики організації предмет. каталогу. 1925–30 — спів­роб. часопису «Бібліологічні вісті». Учасник Всесоюз. наради книжк. палат (Харків, 1927), засі­дань Укр. бібліол. товариства при ВУАН (Київ, 1929), зʼ­їзду книжк. працівників (Москва, 1929). Творчий доробок Б. (бл. 90 найменувань книг і публікацій) охоплює пита­н­ня політ. життя, освіти, педагогіки, психології, книгорозпо­всюдже­н­ня. Ви­вчав пита­н­ня організації роботи б-к, фондо­знавства, каталогізації, довідк.-бібліогр. обслуговува­н­ня читачів. Роз­глядав б-ки як культурні та освітні центри, незалежні від ідеол. впливу, об­стоював принцип без­партійності бібліотеч. закладів. 1930–36 у рад. пресі Б. жорстко критикували як бурж. теоретика бібліотеко­знавства, бібліо­графії та книго­знавства, за антимарксист. по­гляди й антипартійні позиції. 1937 — книго­знавець Харків. ін­ституту охорони здоровʼя студентів і вчених. За-арешт. 14 червня 1937 Упр. держ. без­пеки НКВС УРСР, засудж. до вищої міри покара­н­ня. Реабіліт. 1993.

Пр.: Организация и ведение небольших библиотек: Опыт практ. руководства. Х., 1918; Пути сближения книги с читателем: Опыт методологии культур. работы в б-ке. Х., 1922; Предметный каталог. Х., 1925; О систематическом и предметном каталогах // Тр. 1-й конф. науч. б-к РСФСР. Москва, 1926; Клас­сификация книг в на­учных библиотеках и предметный каталог // Бібліот. зб. К., 1926. Ч. 1; Рубрики предметного каталога. Х., 1928; Письмен­ник–критик–читач // Журн. бібліотеко­знавства та бібліо­графії. К., 1930. № 4; Як писати масову виробничу книгу. К., 1935.

Літ.: Довгань К. Жертва педагогічної саможертовності, або Б. О. Борович в світлі про­блеми читача // Критика. 1930. № 11(35); Сєдих В. В. Б. О. Борович як видатний теоретик і практик бібліо­графічної справи на Україні // Укр. культура: Історія і сучасність. Х., 1990; Його ж. Б. О. Борович — «неві­домий» український бібліотеко­знавець // Історія бібліотечної справи в Україні. Х., 1994; Черевко А. О., Кульшицька Т. Л. Б. О. Борович як засновник і керівник Харківської культурно-просвітницької організації «Труд» // Короленків. чита­н­ня. Х., 2001; Борис Осипович Борович: Мат. до біо­графії: До 120-ліття з дня народж. Х., 2003.

А. О. Черевко

Завантажити статтю