Борович Борис Осипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борович Борис Осипович

БОРО́ВИЧ Борис Осипович (справж. – Фінкельштейн; 19. 11(01. 12). 1883, Одеса – 23. 09. 1938, Київ) – бібліотекознавець, бібліограф, книгознавець. На поч. 20 ст. працював у сфері позашкіл. освіти, брав участь у створенні дит. вихов. закладів, робітн. клубів. Представник демократ. течії нової педагогіки. Один із засн. і кер. дит. клубу в Одесі, організов. влітку 1912. У 1917–29 керував Харків. культурно-просвітн. орг-цією «Труд». Осн. напрям діяльності – допомога в самоосвіті, консультації з питань культурно-просвітн. та бібліотеч. роботи. Орг-ція мала представництва та відділ. Моск. і Петрогр. вид-в, відділ. у Києві, Одесі, Катеринославі, Бахмуті. Один із основоположників теорії та практики предмет. каталогізації. 1920–31 – зав. консультац.-бібліогр. відділу Харків. держ. б-ки ім. В. Короленка, де створив предмет. каталог, розробив документацію з його орг-ції, а також професіограми предметизатора. Зробив знач. внесок у становлення та розвиток вітчизн. читачознавства; читання розглядав як багатоаспектну проблему, що базується на комплексі наук, не обмежуючись бібліотеч. сферою. Дійс. чл. Каталогр. комісії ВУАН (Київ, 1927). У 1919–32 проводив активну лектор. роботу, керував курсами для наук. б-к, а також спеціалізов. семінарами з питань методики орг-ції предмет. каталогу. 1925–30 – співроб. часопису «Бібліологічні вісті». Учасник Всесоюз. наради книжк. палат (Харків, 1927), засідань Укр. бібліол. т-ва при ВУАН (Київ, 1929), з’їзду книжк. працівників (Москва, 1929). Творчий доробок Б. (бл. 90 найменувань книг і публікацій) охоплює питання політ. життя, освіти, педагогіки, психології, книгорозповсюдження. Вивчав питання орг-ції роботи б-к, фондознавства, каталогізації, довідк.-бібліогр. обслуговування читачів. Розглядав б-ки як культурні та освітні центри, незалежні від ідеол. впливу, обстоював принцип безпартійності бібліотеч. закладів. 1930–36 у рад. пресі Б. жорстко критикували як бурж. теоретика бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства, за антимарксист. погляди й антипартійні позиції. 1937 – книгознавець Харків. ін-ту охорони здоров’я студентів і вчених. За-арешт. 14 червня 1937 Упр. держ. безпеки НКВС УРСР, засудж. до вищої міри покарання. Реабіліт. 1993.

Пр.: Организация и ведение небольших библиотек: Опыт практ. руководства. Х., 1918; Пути сближения книги с читателем: Опыт методологии культур. работы в б-ке. Х., 1922; Предметный каталог. Х., 1925; О систематическом и предметном каталогах // Тр. 1-й конф. науч. б-к РСФСР. Москва, 1926; Классификация книг в научных библиотеках и предметный каталог // Бібліот. зб. К., 1926. Ч. 1; Рубрики предметного каталога. Х., 1928; Письменник–критик–читач // Журн. бібліотекознавства та бібліографії. К., 1930. № 4; Як писати масову виробничу книгу. К., 1935.

Літ.: Довгань К. Жертва педагогічної саможертовності, або Б. О. Борович в світлі проблеми читача // Критика. 1930. № 11(35); Сєдих В. В. Б. О. Борович як видатний теоретик і практик бібліографічної справи на Україні // Укр. культура: Історія і сучасність. Х., 1990; Його ж. Б. О. Борович – «невідомий» український бібліотекознавець // Історія бібліотечної справи в Україні. Х., 1994; Черевко А. О., Кульшицька Т. Л. Б. О. Борович як засновник і керівник Харківської культурно-просвітницької організації «Труд» // Короленків. читання. Х., 2001; Борис Осипович Борович: Мат. до біографії: До 120-ліття з дня народж. Х., 2003.

А. О. Черевко

Стаття оновлена: 2004