БОРО́ВСЬКИЙ Володимир Рудольфович (06. 07. 1926, Харків) — теплофізик. Доктор технічних наук (1973), професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія СРСР (1984). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1948). Працював на виробництві, інженер Ін­ституту гірничої справи АН УРСР (1952– 54), молодший науковий спів­робітник, старший науковий спів­робітник, провід­ний науковий спів­робітник, завідувач від­ділу промислової тепло­енергетики Ін­ституту тепло­енергетики АН УРСР (згодом Ін­ститут технічної теплофізики АН УРСР; 1954–90), директор Республіканського науково-технологічного центру АНУ та Держагро­прому України (1990–92), від 1992 — директор Ін­ституту харчової хімії та технології НАНУ та Мінагрополітики України. Дослідже­н­ня стосуються створе­н­ня наукових основ і практичних методів інтенсифікації тепломасооб­мін­них технологічних процесів задля під­вище­н­ня ефективності викори­ста­н­ня тепла.