Бородай Тетяна Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бородай Тетяна  Василівна

БОРОДА́Й Тетяна Василівна (13. 07. 1946, Дніпропетровськ) – графік. Дочка Василя, сестра Галини Бородаїв. Чл. НСХУ (1978). Навч. у Київ. худож. ін-ті (1964– 66; викл. К. Трохименко, М. Костецький), закін. Укр. полігр. ін-т (1970). У 1970–80 працювала худож. ред. вид-ва «Реклама», художником вид-в «Кінореклама», «Вища школа»; від 1990 – викл. дит. шк. мист-в № 2 у Києві. Від 1972 бере участь у виставках. Працює в галузі станк. та книжк. графіки й декор. мист-ва. Для творів Б. характерні ліризм, яскравість барв, тяжіння до авангарду та абстракт. мист-ва. Виконала іл. до творів грец. поетів Алкея та Сафо, поет. зб. «Кристалізація», «Рожева магія» М. Павликовської-Ясножевської (обидві – 1990), «Голос Дощу» С. Короненко, «Жінки і птахи» Л. Голоти (обидві – 1992).

Тв.: «Краєвид Закарпаття» (1970), «Пейзажі Полісся» (1972), «Седнівські мотиви» (1973), «Краєвиди Естонії» (1974), «Подорож до Кабардино-Балкарії» (1975), «Вечір в Умані» (1976), «Вулицями Львова» (1977), цикл «Індустріальні пейзажі України» (1978), «Велогонщики» (1979), «Мальовнича Україна» (1983), «Каштани цвітуть» (1986), «Адамари» (1987), «Ритми міста» (1994), «Ліс без птахів» (1997), цикл «Театральна фантазія» (1998), «На порозі 2000 р.», «У світі танцю» (обидва – 1999).

Літ.: Тетяна Бородай: Каталог виставки творів. К., 1998.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2004