Бородачов Микола Максимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бородачов Микола  Максимович

БОРОДАЧО́В Микола Максимович (21. 08. 1928, с. Лопатіно Середньоволз., нині Самар. обл., РФ) – інженер-будівельник. Д-р тех. н. (1967), проф. (1967). Закін. Куйбишев. інж.-буд. ін-т (нині Самара, 1950). Відтоді працював у буд. орг-ціях Куйбишев. обл.; інж., асист., ст. викл., доц. Куйбишев. інж.-буд. ін-ту (1953– 61); доц., проф., зав. каф. Саратов. політех. ін-ту (1961–69). Від 1969 – зав., проф. каф. механіки Київ. міжнар. ун-ту цивіл. авіації (нині Нац. авіац. ун-т). Наук. дослідж.: основи теорії пружності та пластичності, контактні задачі теорії пружності, розроблення заг. методу визначення гранич. стану елементів конструкцій за наявності в них пошкоджень, методів розрахунку та прогнозування процесу руйнування в конструктив. елементах.

Пр.: О решении контактной задачи термоупругости в случае осевой симметрии // Изв. АН СССР. Механика и машиностроение. 1962. № 5; Динамическая контактная задача для штампа с плоским круговым основанием, лежащего на упругом полупространстве // Там само. 1964. № 2; Об одном классе решений тройных интегральных уравнений // Приклад. математика и механика. 1976. Т. 40, № 4; Об одном вариационном методе решения пространственной задачи теории упругости для тела с трещиной // ПМ. 1986. Т. 22, № 4; Сопротивление материалов. К., 1996 (співавт.).

Є. С. Сікорський

Стаття оновлена: 2004