Бородін Іван Парфенійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бородін Іван  Парфенійович

БОРОДІ́Н Іван Парфенійович (Бородин Иван Парфеньевич; 06(18). 01. 1847, побл. Новгорода, нині РФ – 05. 03. 1930, м. Ленінград, нині С.-Петербург) – російський ботанік. Д-р ботаніки (1886). Акад. С.-Петербур. Імператор. АН (1902), акад. АН УРСР (1925). Закін. С.-Петербур. ун-т (1869). Учень А. Бекетова. Працював у Ліс. ін-ті: викл., проф. (від 1880), засл. проф. (від 1894). Одночасно викладав у Військ.-мед. академії (1878–80, 1893–99 – проф.); С.-Петербур. ун-ті (1887–93): доц., екстраординар. проф. на Вищих жін. курсах. 1897–1901 – кер. бюро з приклад. ботаніки. Був дир. Ботан. музею С.-Петербур. Імператор. АН. Наук. дослідж. у галузі фізіології та анатомії рослин. 1917–19 – віце-президент С.-Петербур. Імператор. АН. Засн. Рос. ботан. т-ва (1916), президентом якого був до 1930. Вивчав дихання та роль аспарагіну в цьому процесі, властивості хлорофілу, кристалічні відкладення оксалату кальцію в клітині. Уперше (1882) виділив хлорофіл у кристаліч. вигляді.

Пр.: Курс анатомии растений; Краткий учебник ботаники; Процесс оплодотворения в растительном царстве (усі – С.-Петербург, 1888); Первый Всероссийский съезд русских ботаников // Журн. Рус. ботан. об-ва. 1922. Т. 7.

Літ.: Торохов В. А. Академик И. П. Бородин – пионер охраны русской природы // Охрана природы. 1943. № 2; Любименко И. И. Иван Парфеньевич Бородин // Сов. ботаника. 1947. № 3; Баранов М. П. и др. Первый президент Всесоюзного Ботанического общества Иван Парфеньевич Бородин // БЖ. 1988. Т. 73, № 8.

В. І. Мінарченко

Стаття оновлена: 2004