Боролич Юрій Юрійович
Визначення і загальна характеристика
БОРО́ЛИЧ Юрій Юрійович (28. 02. 1921, с. Великий Березний, нині смт Закарп. обл. — 07. 01. 1973, Прага) — письменник. Премії Спілки словац. письменників та ім. А. Запотоцького. Навч. в Ужгород. гімназії. Наприкінці 1939 нелегально перейшов кордон СРСР, був репрес. Під час 2-ї світової війни воював у складі чехо-словац. корпусу генерала Л. Свободи; ред. фронт. г. «Наше військо в СРСР», що виходила чес., словац. та укр. мовами. Від 1945 мешкав у Празі, де був одним із засн. і ред. г. «Карпатська зірка». Від 1953 — гол. ред. ж. «Дукля» у Пряшеві, гол. ред. чес. г. «Kultura», секр. Товариства ветеранів війни Чехословац. Респ. Автор зб. оповідань: «Дарунок» (Пряшів, 1953), «Сторінка життя» (1956), «Під одним небом» (1958), «Пісня і життя» (1960), «Хорал Верховини» (1964), «З рідних берегів» (1966; усі — Братислава; Пряшів), «Президентська усмішка» (Уж., 1967). У 1971 в Пряшеві видано вибрані твори Б. — «Під спільним небом»; а 1972 в «Дуклі» опубл. «Мандрівку дротарика Івана Пройдисвіта. З глибин народних». Порушував тему війни, селян. та молодіжну тематику.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
