Бортняк Анатолій Агафонович

Визначення і загальна характеристика

БОРТНЯ́К Анатолій Агафонович (27. 04. 1938, с. Олександрівка Тростянец. р-ну Вінн. обл. — 22. 07. 2009, Він­ниця) — поет, публіцист. Член НСПУ (1965). Премії ім. М. Коцюбинського (1980), ім. В. Сосюри (1985), ім. О. Копиленка (1987), ім. С. Олійника (1992), «Срібний Еней» (1993), ім. С. Ру­данського (1995), Між­народна премія сатири й гумору у Філадельфії, США (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Одес. університет (1960). Працював у тульчин. рай. газеті, від 1961 — у Вінн. облтелерадіокомітеті. 1974–86 очолював Вінн. організацію СПУ. Оглядач з питань літ-ри й мистецтва «Він­ницької газети» (1992–2000). Друкувався від 1955 в одес. газетах, альманасі «Літературна Одеса». Перша поет. зб. — «Мелодія» (К., 1965). Б. — автор зб. лірики, поем: «Немирівське шосе» (О., 1966), «Добро» (К., 1969), «Довголі­т­тя» (О., 1970), «Серце дня» (О., 1972), «Полу­станок» (К., 1973), «Право» (О., 1975), «Внесок» (К., 1976), «Русло» (К., 1977), «Голос обовʼязку» (К., 1978), «Батькове вогнище» (О., 1979), «Адреса» (К., 1987), «Ви­бране» (К., 1988), «Поки дихаю, поки живу...» (О., 1989), «Синоніми до України» (В., 1993), «Журавель у небі» (В., 1996), «Одинадцята заповідь» (В., 2001). Твори присвяч. історії й сучасності рідного краю, екології, морал. та етич. про­блемам, нац. гідності, філос. осмислен­ню буття. Від 80-х рр. пише в сатир. та гуморист. жанрах: кн. «Бажаю усміху!» (К., 1981), «Майте на увазі» (О., 1981), «Невже таке буває?» (К., 1984), «Де правда, де вигадка?» (О., 1986), «Коли б я жив тоді на світі...» (В., 1998). У остан. збірці — іронічно-алегор. інтер­претації міфол. сюжетів народів світу під кутом зору сьогоден. морал.-етич. про­блем українства. Поет працвав також у жанрах пародії, епі­грами, шаржу: «Поезія внатрус» (1982), «Витверезник для ліриків» (1990), «Помилки Колумба» (1991; усі — Київ). Автор статей на захист укр. культури, традицій, нац.-істор. правди. Видав збірку бесід про рідну мову «Ну що б, здавалося, слова...» (В., 1992; К., 1994). Окремі твори Б. пере­кладені рос., білорус., молд., кабардин., казах., комі, бурят., чувас., башкир., польс., болгар., словац., угор. та ін. мовами.

Літ.: Степанов Ф. Словом небайдужим // Прапор. 1973. № 12; Логвиненко О. Буває й таке // Дні­про. 1985. № 11; Коваль В. Прочитайте ж теє слово // ЛУ. 1988, 1 трав.; Осадчук П. По­стійна адреса натхне­н­ня // Поезія — молодість душі. К., 1989; Пере­яслов М. Прикмети неміфічних днів // Донбас. 1989. № 5; Кухарук Р. Глибини сміху // Post–По­ступ. 1992, 1–7 груд.; Гордасевич Г. «Болить мені вся Україна...» // ЛУ. 1996, 25 лип.; Осадчук П. Довголі­т­тя Анатолія Бортняка // Там само. 1998, 30 квіт.

О. Г. Астафʼєв

Завантажити статтю