Бортняк Анатолій Агафонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бортняк Анатолій  Агафонович

БОРТНЯ́К Анатолій Агафонович (27. 04. 1938, с. Олександрівка Тростянец. р-ну Вінн. обл.) – поет, публіцист. Чл. НСПУ (1965). Премії ім. М. Коцюбинського (1980), ім. В. Сосюри (1985), ім. О. Копиленка (1987), ім. С. Олійника (1992), «Срібний Еней» (1993), ім. С. Руданського (1995), Міжнар. премія сатири й гумору у Філадельфії, США (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1998). Закін. Одес. ун-т (1960). Працював у тульчин. рай. газеті, від 1961 – у Вінн. облтелерадіокомітеті. 1974–86 очолював Вінн. орг-цію СПУ. Оглядач з питань літ-ри й мист-ва «Вінницької газети» (1992–2000). Друкується від 1955 в одес. газетах, альманасі «Літературна Одеса». Перша поет. зб. – «Мелодія» (К., 1965). Б. – автор зб. лірики, поем: «Немирівське шосе» (О., 1966), «Добро» (К., 1969), «Довголіття» (О., 1970), «Серце дня» (О., 1972), «Полустанок» (К., 1973), «Право» (О., 1975), «Внесок» (К., 1976), «Русло» (К., 1977), «Голос обов’язку» (К., 1978), «Батькове вогнище» (О., 1979), «Адреса» (К., 1987), «Вибране» (К., 1988), «Поки дихаю, поки живу...» (О., 1989), «Синоніми до України» (В., 1993), «Журавель у небі» (В., 1996), «Одинадцята заповідь» (В., 2001). Твори присвяч. історії й сучасності рідного краю, екології, морал. та етич. проблемам, нац. гідності, філос. осмисленню буття. Від 80-х рр. пише в сатир. та гуморист. жанрах: кн. «Бажаю усміху!» (К., 1981), «Майте на увазі» (О., 1981), «Невже таке буває?» (К., 1984), «Де правда, де вигадка?» (О., 1986), «Коли б я жив тоді на світі...» (В., 1998). У остан. збірці – іронічно-алегор. інтерпретації міфол. сюжетів народів світу під кутом зору сьогоден. морал.-етич. проблем українства. Поет працює також у жанрах пародії, епіграми, шаржу: «Поезія внатрус» (1982), «Витверезник для ліриків» (1990), «Помилки Колумба» (1991; усі – Київ). Автор статей на захист укр. культури, традицій, нац.-істор. правди. Видав збірку бесід про рідну мову «Ну що б, здавалося, слова...» (В., 1992; К., 1994). Окремі твори Б. перекладені рос., білорус., молд., кабардин., казах., комі, бурят., чувас., башкир., польс., болгар., словац., угор. та ін. мовами.

Літ.: Степанов Ф. Словом небайдужим // Прапор. 1973. № 12; Логвиненко О. Буває й таке // Дніпро. 1985. № 11; Коваль В. Прочитайте ж теє слово // ЛУ. 1988, 1 трав.; Осадчук П. Постійна адреса натхнення // Поезія – молодість душі. К., 1989; Переяслов М. Прикмети неміфічних днів // Донбас. 1989. № 5; Кухарук Р. Глибини сміху // Post–Поступ. 1992, 1–7 груд.; Гордасевич Г. «Болить мені вся Україна...» // ЛУ. 1996, 25 лип.; Осадчук П. Довголіття Анатолія Бортняка // Там само. 1998, 30 квіт.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2004