Боршош-Кум’ятський Юлій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боршош-Кум’ятський Юлій  Васильович

БО́РШОШ-КУМ’Я́ТСЬКИЙ Юлій Васильович (08. 07. 1905, с. Великі Ком’яти, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 28. 03. 1978, Ужгород) – поет. Чл. СПУ (1957). Держ. нагороди СРСР. Закін. учит. семінарію в Ужгороді (1924). Учителював (1930–66). Від 1924 писав вірші, друкувався у закарп. газетах і журналах «Свобода», «Літературний листок», «Пчілка», «Наш рідний край». Автор зб.: «Весняні квіти» (1928), «З мого краю» (1929), «Дві долі» (1948), «На високій полонині» (1956), «В орлиному леті» (1961), «Багряні акорди» (1967), «Шовкова косиця» (1971), «Пізня краса» (1975), «Червона калина» (1980), «Христос у Карпатах» (1995; усі – Ужгород), «Країна див» (Рахів, 1934), «В Карпатах світає» (Прага, 1935), «З наказу роду» (Севлюш, 1938), «Кров кличе» (Прага, 1938), «Грай, трембіто!» (К., 1958). У поезії звертався до гострих соц. тем, писав про тяжке життя трудящих, бідування голод. дітей, долю рідного краю. Водночас був тонким ліриком, живописцем карпат. природи. Окремо вирізняються вірші-роздуми про покликання митця і сенс люд. життя. Творчість Б.-К. 30-х рр. близька до традицій праз. укр. поет. школи. Вже у зрілому віці виступив у новому жанрі – поезії в прозі. Писав також на реліг. теми. Автор статей про Т. Шевченка, Лесю Українку, І. Верхратського, Й. Бокшая, а також нарисів, творів для дітей. Окремі вірші Б.-К. («Гей, співанки», «Грай, трембіто!», «Закарпаття», «У горах Карпатах») покладені на музику М. Панченком, М. Попенком, В. Габрон, І. Керецманом.

Літ.: Маланюк Є. Молоді українські поети Закарпаття // Вісник: Місячник літ-ри, мист-ва, науки і громад. життя. 1938. Т. 4, кн. 11; Балега Ю. Співець карпатських полонин // Жовтень. 1965. № 7; Крижанівський С. Співець країни див // Шовкова косиця. Уж., 1971; Штиліха Й. Голос духа чути скрізь: Реліг. мотиви в творчості Ю. Боршоша-Кум’ятського // Карпат. край. 1991, 14 лип.; Скунць П. Є за що любити // ЛУ. 1995, 10 серп.; Хланта І. В. Юлій Боршош-Кум’ятський: Біобібліогр. покажч. Уж., 2000.

І. В. Хланта

Стаття оновлена: 2004