Борщаговський Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борщаговський Олександр  Михайлович

БОРЩАГО́ВСЬКИЙ Олександр Михайлович (01(14). 10. 1913, м. Біла Церква, нині Київ. обл.) – письменник, театрознавець. Закін. Київ. театр. ін-т (1935). Літ. діяльність розпочав 1933. Працював зав. літ. частини в драм. театрах Києва: ім. І. Франка (1938– 40), ім. Лесі Українки (1945– 46). Один із засн. і ред. ж. «Театр» (1936–41), заст. ред. г. «Радянське мистецтво» (1945–46), нач. сценар. відділу Київ. кіностудії худож. фільмів (1946). Зазнав цькування під час інспірованої компартією боротьби з «безрідними космополітами» (1949) і став однією з жертв цілеспрямов. витиснення режимом з України талановитих людей. Працював у Москві зав. літ. частини Центр. театру Рад. армії. Досліджував джерела й поетику драм. творів укр. письменників: «Шевченко і театр», «Шлях театру» (обидві – 1941, співавт.), «Драматичні твори І. Франка» (1946), «Драматургія І. Тобілевича» (1948; усі – Київ); творчість укр. акторів М. Заньковецької, Н. Ужвій, О. Крамова. Автор п’єс «Колокола Амбуаза» (1943), «Жена» (Москва, 1955), «Медвежья шкура» («Соврем. драматургия: Альманах», Москва, 1958, кн. 5) та «Дамский портной» (1985; відображ. трагедію Бабиного Яру). В основу повісті «Тревожные облака» (Москва, 1959; 1960; 1984) покладено «матч смерті» між укр. футболістами й гітлерівцями, що відбувся 1942 в окупов. Києві. Роман «Чумацкий Шлях» (1968) – на морал. теми. Б. належить худож.-біогр. дослідж. «Амвросій Бучма» (К., 1947).

Тв.: Русский флаг. 1957; 1960; 1971; Владивосток, 1989; «Безумству храбрых...». 1965; Где поселится кузнец. 1976; 1978; Избранные произведения: В 2 т. 1982; Была печаль: Повесть, рассказ. 1983; Три тополя. 1986; Портрет по памяти. 1986; Восстань из тьмы: Повесть об А. Полетаеве. 1988; Из плена лет. 1990; Записки баловня судьбы. 1991; Король и шут: Пьеса. 1992; Обвиняется кровь. 1992; Пустотелый монолит. 2002 (усі – Москва).

Л. З. Мороз

Стаття оновлена: 2004