Борщів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Борщів

БОРЩІ́В – місто Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на р. Нічлава (притока Дністра), за 105 км від обл. центру. Насел. 11 382 особи (2001, складає 100,7 % до 1989). Залізнична ст., автостанція. Поверхня розчленована. Перша писемна згадка про Б. датується 1456. У 16 – на поч. 17 ст. – власність польс. магнатів Дудинських. Маґдебур. право отримав 1629. У 1672–99 – під владою Туреччини, від 1699 – Польщі. У 40-х рр. 18 ст. насел. Б. брало участь у русі опришків, 1768 – у Коліївщині. В результаті 1-го поділу Польщі 1772 – у складі Австро-Угор. імперії. Спочатку Борщів. пов. входив до Заліщицького, згодом до Чортків. округів. 1867 Б. знову став центром повіту. Від 1892 в місті почало працювати перше велике підпр-во – тютюновий з-д. 1891 засн. т-во «Просвіта», 1908 збудов. Нар. дім. Місто неодноразово відвідували М. Грушевський, Лесь Курбас. На поч. 20 ст. у Б. діяли осередки т-в «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Рідна школа». Від 2 листопада 1918 у Б. – укр. влада. У лютому–березні 1919 в Б. виходила газета Держ. повіт. комісаріату ЗУНР «Борщівський голос» (усього 2 номери). На поч. липня 1919 уряд ЗУНР на чолі з Є. Петрушевичем переїхав до Б. Від 1920 – під владою Польщі. Від 1939 – у складі УРСР. Від 1940 – райцентр. Борщівщина – один із р-нів актив. дій ОУН у 40 – поч. 50-х рр. У місті працюють цукр., спирт., тютюн., кукурудзо-калібрувал., сировар. з-ди, ф-ка канцеляр. товарів, комбінат побут. обслуговування, райсільгосптехніка. У Б. діють 3 серед. шк., 2 дитсадки, Борщів. агротех. коледж, СПТУ, рай. лікарня, б-ка, Будинок культури, Борщівський краєзнавчий музей, кінотеатр. Серед археол. і архіт. пам’яток – поселення трипіл. культури, городище та могильник часів Київ. Русі, костел (18 ст.), пам’ятник бойової слави – танк «Т-34».

Літ.: Лавренюк В. А., Радзієвський В. О. Тернопільщина туристська: Путівник. Л., 1983.

М. І. Пасічник

Стаття оновлена: 2004