Босулаєв Анатолій Федотович

Визначення і загальна характеристика

БОСУЛА́ЄВ Анатолій Федотович (02(15). 06. 1904, м. Керч, нині АР Крим — 23. 04. 1964, Ленін­град, нині С.-Петербург) — художник театру та кіно. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956). Народний художник РРФСР (1963). Закін. Харків. худож. технікум (1924). Пере­бував під впливом творчості В. Мел­лера, А. Петрицького, О. Хвостенка-Хвостова. Виконував декорації для театрів Харкова; від 1929 — Москви та Ленін­града. Від 1946 — художник, від 1951 — гол. художник Ленінгр. академ. театру драми ім. О. Пушкіна. Персон. ви­ставка — у Ленін­граді (1967). Оформив ви­стави: «Мандат» М. Ердмана (1925), «Віринея» В. Правдухіна за Л. Сейфул­ліною (1926), «Ніч проти Різдва» за М. Гоголем, «Хо» І. Микитенка, «Рейки гудуть» (усі — 1928) та «Великий день» (1937) В. Кіршона, «Квадратура кола» В. Катаєва, «Барабан» Д. Крамського та І. Земгано (обидві — 1929), «Роз­гром» О. Фадєєва (1932), «Платон Кречет» О. Корнійчука (1935), «Дачники» М. Горького (1939, 1947), «Фельдмаршал Кутузов» В. Солов­йова (1941), «Створе­н­ня світу» М. Погодіна (1945), «Пере­можці» Б. Чирскова (1946), «Вишневий сад» А. Чехова, «Бе­зо­дня» О. Островського, «Оптимістична трагедія» В. Вишневського, «Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса (усі — 1955), «Гравець» за Ф. Достоєвським (1956), «Біг» М. Булгакова (1958), «Усе лишається людям» С. Альошина (1959), «За московським часом» Л. Зоріна (1961), «Маленькі трагедії» О. Пушкіна (1962) та ін. Художник фільмів «Гарячі деньочки» (1935), «Його звуть Сухе-Батор» (1942; обидва — реж. О. Зархі, Й. Хейфіц), «Семеро сміливих» (1936, реж. С. Герасимов; обидва — «Ленфільм»), «Непереможні» (1943, реж. С. Герасимов, М. Калатозов).

Літ.: Коробейникова З. Н. Анатолий Федотович Босулаев. Ленин­град, 1981.

В. Т. Габелко

Завантажити статтю