Розмір шрифту

A

Ботанічний сад

БОТАНІ́ЧНИЙ САД – науково-дослідна та на­вчально-освітня установа, де культивують і ви­вчають рослини, популяризують ботанічні зна­н­ня, обслуговуючи викла­да­н­ня ботаніки в університетах та інших на­вчальних закладах, проводять практичні зав­да­н­ня в галузях акліматизації, гібридизації тощо. Основу Б. с. становлять колекції живих рослин, які вирощують на від­критому ґрунті й в оранжереях, а також ті, які використовують для дослід. робіт і влаштува­н­ня екс­позицій. Своїми колекціями Б. с. демонструють різномані­т­тя і багатство рослин. світу Землі. Осн. дослідні зав­да­н­ня Б. с.: пошук нових корисних для людини рослин, їх комплексне ви­вче­н­ня та інтродукція. При роз­міщен­ні колекцій живих рослин і влаштуван­ні екс­позицій у Б. с. використовують геогр., системат., екол., декор. та ін. принципи. У багатьох Б. с. є дендрарії, ділянки гірської рослин­ності (альпінарії), ставки з водними рослинами, екс­позиції корисних рослин тощо.

Попередниками Б. с. можна вважати колекції рослин перших антич. натуралістів, зокрема існує істор. згадка про афін. сад грека Теофраста, якого називають «батьком ботаніки». У Зх. Європі (від 4 ст.) попередниками Б. с. були монастир. сади, які служили гол. чином для роз­веде­н­ня лікар. рослин.

Перший Б. с. засн. 1309 в Італії (м. Салерно), згодом (16–17 ст.) Б. с. виникли у Німеч­чині, Франції, Швеції, Великій Британії. Чимало прислужилися для науки Б. с. при університетах у Ляйпцизі (1542), Пізі (1543), Падуї (1576), Лейдені (1587).

В епоху великих геогр. від­крит­тів Б. с. стали активно досліджувати завезені рослини та здійснювати їх інтродукцію. Зокрема через Б. с. у м. Кʼю (Велика Британія) від­бувався роз­поділ тропіч. рослинами кофе, гевеї, хін­ного дерева; через Б. с. Франції поширювалися види айланта, софори, туї, гінкго. У 18–19 ст. велику роль в інтродукції багатьох тропіч. рослин ві­діграли Б. с. в Калькут­ті (Індія), Боґорі (Індонезія), Пераденії, перед­місті Канді (Шрі-Ланка).

Попередники рос. Б. с. – «аптекарські городи» – зʼявилися в 1-й пол. 17 ст. при монастирях. Одночасно виникали приватні Б. с. Збереглися два Б. с., організовані за указом Петра I. Перший закладено 1706 при шпиталі й мед.-хірург. школі у Москві, при­значався для вирощува­н­ня лікар. рослин і практ. занять студентів-медиків (нині це філіал Б. с. Моск. університету). Другий – створ. у С.-Петербурзі 1714 (нині Б. с. Ін­ституту ботаніки ім. В. Комарова РАН).

В Україні найпершим виник «аптекарський город» у Лубнах (1714, нині при Ін­ституті лікар. рослин УААН). Б. с. як наук. установи зʼявилися в Україні у 19 ст. при університетах у Харкові (Ботанічний сад Харківського університету), Києві (Ботанічний сад ім. О. Фоміна Київського університету), Одесі (Ботанічний сад Одеського університету). Нині Б. с. є також при Львів. (Ботанічний сад Львівського університету), Чернів. (Ботанічний сад Чернівецького університету), Ужгород. (Ботанічний сад Ужгородського університету), Дні­проп. (Ботанічний сад Дні­пропетровського університету), Сх.-європ. (Луцький ботанічний сад «Волинь») та ін. університетах. Важливу дослідн. діяльність проводить «Нікітський ботанічний сад» Національний науковий центр УААН в АР Крим (від 1812). У Києві 1936 засн. Б. с. Ін­ституту ботаніки АН УРСР, що став осн. осередком ботан. науки в Україні (нині Національний Ботанічний сад ім. М. Гришка) із філіалами в різних геогр. р-нах України. В Україні існує понад 25 Б. с.: крім університетських, створ. Б. с. при ліс. та с.-г. ін­ститутах (Ботанічний сад національного аграрного університету, Ботанічний сад Українського лісотехнічного університету, Ботанічний сад державного агро­екологічного університету, Ботанічний сад Подільської аграрно-технічної академії), а також при академічних установах (Криворізький ботанічний сад НАНУ, Донецький ботанічний сад НАНУ) або міністерствах (Кременецький ботанічний сад). У результаті їхньої діяльності в Україні інтродуковано чайний кущ, тунгове дерево, цитрусові, багато лікар., декор., ін. корисних та екзотич. рослин. Сучасні Б. с. стали місцем збереже­н­ня генофонду дикої флори Земної кулі, їх колекції мають природо­охорон­не значе­н­ня.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наукові центри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
37439
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
375
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 48
  • середня позиція у результатах пошуку: 17
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 17): 416.7% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Ботанічний сад / М. М. Хомляк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004, оновл. 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-37439.

Botanichnyi sad / M. M. Khomliak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004, upd. 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-37439.

Завантажити бібліографічний опис

Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва НААНУ
Наукові центри  |  Том 11  |  2011
М. С. Микитин
Івано-Франківський богословський інститут УПЦ КП
Наукові центри  |  Том 11  |  2023
О. П. Кухарчук
Імпульсних процесів і технологій інститут (ІІПТ) НАНУ
Наукові центри  |  Том 11  |  2011
В. М. Цуркін
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору