Ботанічний сад ім. О. Фоміна Київського університету - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ботанічний сад ім. О. Фоміна Київського університету

БОТАНІ́ЧНИЙ САД ім. О. Фоміна КИ́ЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ Питання про закладення Б. с. К. у. постало одночасно з підготовчими роботами до відкриття Ун-ту св. Володимира у Києві. 8 серпня 1833 попечителем Київ. навч. округу ухвалено рішення про перенесення ботан. саду колиш. Волин. ліцею з Кременця до Києва. Через 6 р. для саду відвели тер., що прилягала до Ун-ту. Пл. 22,5 га. 18 травня 1839 отримано дозвіл попечителя Київ. навч. округу на закладення саду, а 23 травня ректор Ун-ту М. Максимович за поданням Р. Траутфеттера (згодом дир. саду, від 1852 – ректор Ун-ту) схвалив кошторис на утримання саду. Цю дату вважають датою заснування Б. с. К. у. Р. Траутфеттер установив зв’язки з осн. рос. та європ. ботан. садами, зокрема 1842 пропонувалося на обмін уже 425 назв рослин. 1849 за проектом арх. Лауфера завершено буд-во оранжереї на 7 відділень для тропіч. і субтропіч. рослин. Від 1852 дир. саду – проф. О. Рогович. Колекція ботан. саду налічувала 419 видів дерев і кущів, 1725 видів оранжерей. рослин і 2685 видів трав. Одним із напрямів діяльності ботан. саду був відбір та вирощування рослин для озеленення Києва, насамперед для укріплення крутих схилів Дніпра. Були вивчені й інтродуковані тополя, біла акація, гледичія, айлант, кінський каштан (масові посадки якого в саду були здійснені в 60-х рр. 19 ст.). У музеї саду зберігаються гербарні зразки 500 видів рослин, зібраних Р. Траутфеттером під час вивчення флори Київ., Черніг., Полтав., Волин. та Поділ. губ. Вагомий внесок у вивчення флори зробили видатні ботаніки І. Шмальгаузен (дир. у 1879–94), С. Навашин (дир. у 1894–1914), який відкрив явище подвій. запліднення у покритонасін. рослин; пізніше дослідж. з цитології та ембріології продовжили В. Фінн, Я. Модилевський, М. Чорнояров та ін. Дослідж. з питань фізіології та біохімії рослин започаткував І. Борщов (дир. у 1871–78). У 20-х рр. 20 ст. вивчення ролі пігментів у рослин. організмі провадив М. Холодний. Широко відомі флористичні дослідж. акад. О. Фоміна (дир. у 1914–35), за участі якого 1923 засн. «Вісник Київського ботанічного саду», розпочато видання капітал. праці «Флора УРСР» (відп. ред. 1-го т., 1936). Він був також ініціатором створення в Україні й першим дир. НДІ ботаніки (нині Ботаніки інститут ім. М. Холодного НАНУ), наук. кадри для якого сформувалися на базі Б. с. К. у. Від 1935 ботан. сад носить ім’я цього вченого. Флористичні дослідж. проводили також Д. Зеров, А. Окснер, Є. Бордзиловський, О. Соколовський. Питанням паркознавства і зеленого буд-ва присвячені праці М. Дубовика, який 1923–41 працював тут і підготував дендролог. характеристику деревних насаджень Києва, розробив стандарт. асортимент деревних порід для озеленення. Тему морозостійкості рослин висвітлено у працях Д. Проценка (дир. у 1944–61), І. Білоконя (дир. у 1961–75). Під кер-вом В. Лапчика (дир. у 1975–82) реконструйовано центр. оранжереї, збудовано оранжерею-кліматрон заг. пл. 1000 м2, вис. 30 м (найвища на той час споруда подіб. типу у світі). Нині у структурі ботан. саду – 4 наук. сектори (дендрології, інтродукції трав’янистих рослин, інтродукції тропіч. і субтропіч. рослин, фізіології та біохімії рослин-інтродуцентів), ботан. музей, насіннєва лаб. і наук. б-ка. Одним із гол. напрямів діяльності ботан. саду є зібрання колекції рослин-інтродуцентів, їх всебічне вивчення та введення найцінніших з них у культуру місц. регіону. Колекція рослин налічує більш як 8000 видів. Особливо цінна колекція тропіч. і субтропіч. рослин (3000 видів і різновидів), зокрема найстаріші екземпляри пальм, вік яких понад 150 р., а також найчисленніша в Україні колекція кактусів та ін. сукулентів. У відкритому ґрунті – велика кількість релікт. і ендеміч. видів рослин, у парковій частині – найстаріші в Україні вікові дерева бундука канадського, клена французького, кінського каштана з рожевими та жовтими квітками, горіха чорного й сірого, модрини даурської та сибірської й багато ін. рослин. Зібрано значні колекції й опрацьовано високодекоративні групи рослин: рододендрони, листопадні магнолії, кизильники, шипшини, первоцвіти, папоротеві тощо. У 5-ти госп-вах закладено пром. плантації нових корм., медонос. і лікар. рослин. У результаті вивчення ритмів росту і розвитку тропіч. і субтропіч. рослин значна їх кількість рекомендована для внутр. озеленення, а також потреб медицини. Нині ботан. сад веде наук. обмін об’єктами з понад 200 ботан. закладами 52-х зарубіж. країн, отримуючи щорічно від них бл. 3000 зразків насіння.

В. В. Капустян

Стаття оновлена: 2004