Ботанічний сад ім. О. Фоміна Київського університету

БОТАНІ́ЧНИЙ САД ім. О. Фоміна КИ́ЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ Пита­н­ня про закладе­н­ня Б. с. К. у. по­стало одночасно з під­готовчими роботами до від­кри­т­тя Університету св. Володимира у Києві. 8 серпня 1833 попечителем Київ. навч. округу ухвалено ріше­н­ня про пере­несе­н­ня ботан. саду колиш. Волин. ліцею з Кременця до Києва. Через 6 р. для саду від­вели тер., що прилягала до Університету. Площа 22,5 га. 18 травня 1839 отримано до­звіл попечителя Київ. навч. округу на закладе­н­ня саду, а 23 травня ректор Університету М. Максимович за по­да­н­ням Р. Траутфет­тера (згодом дир. саду, від 1852 — ректор Університету) схвалив кошторис на утрима­н­ня саду. Цю дату вважають датою заснува­н­ня Б. с. К. у. Р. Траутфет­тер установив звʼязки з осн. рос. та європ. ботан. садами, зокрема 1842 пропонувалося на обмін уже 425 назв рослин. 1849 за проектом арх. Лауфера завершено будівництво оранжереї на 7 від­ділень для тропіч. і субтропіч. рослин. Від 1852 дир. саду — проф. О. Рогович. Колекція ботан. саду налічувала 419 видів дерев і кущів, 1725 видів оранжерей. рослин і 2685 видів трав. Одним із напрямів діяльності ботан. саду був від­бір та вирощува­н­ня рослин для озелене­н­ня Києва, насамперед для укріпле­н­ня крутих схилів Дні­пра. Були ви­вчені й інтродуковані тополя, біла акація, гледичія, айлант, кінський каштан (масові посадки якого в саду були здійснені в 60-х рр. 19 ст.). У музеї саду зберігаються гербарні зразки 500 видів рослин, зі­браних Р. Траутфет­тером під час ви­вче­н­ня флори Київ., Черніг., Полтав., Волин. та Поділ. губ. Вагомий внесок у ви­вче­н­ня флори зробили видатні ботаніки І. Шмальгаузен (дир. у 1879–94), С. Навашин (дир. у 1894–1914), який від­крив явище по­двій. заплідне­н­ня у покритонасін. рослин; пізніше дослідж. з цитології та ембріології продовжили В. Фінн, Я. Модилевський, М. Чорнояров та ін. Дослідж. з питань фізіології та біо­хімії рослин започаткував І. Борщов (дир. у 1871–78). У 20-х рр. 20 ст. ви­вче­н­ня ролі пігментів у рослин. організмі провадив М. Холодний. Широко ві­домі флористичні дослідж. академік О. Фоміна (дир. у 1914–35), за участі якого 1923 засн. «Вісник Київського ботанічного саду», роз­почато ви­да­н­ня капітал. праці «Флора УРСР» (відп. ред. 1-го т., 1936). Він був також ініціатором створе­н­ня в Україні й першим дир. НДІ ботаніки (нині Ботаніки ін­ститут ім. М. Холодного НАНУ), наук. кадри для якого сформувалися на базі Б. с. К. у. Від 1935 ботан. сад носить імʼя цього вченого. Флористичні дослідж. проводили також Д. Зеров, А. Окснер, Є. Бордзиловський, О. Соколовський. Пита­н­ням парко­знавства і зеленого будівництва присвячені праці М. Дубовика, який 1923–41 працював тут і під­готував дендролог. характеристику деревних насаджень Києва, роз­робив стандарт. асортимент деревних порід для озелене­н­ня. Тему морозо­стійкості рослин висвітлено у працях Д. Проценка (дир. у 1944–61), І. Білоконя (дир. у 1961–75). Під керівництвом В. Лапчика (дир. у 1975–82) реконстру­йовано центр. оранжереї, збудовано оранжерею-кліматрон заг. пл. 1000 м², вис. 30 м (найвища на той час споруда подіб. типу у світі). Нині у структурі ботан. саду — 4 наук. сектори (дендрології, інтродукції травʼянистих рослин, інтродукції тропіч. і субтропіч. рослин, фізіології та біо­хімії рослин-інтродуцентів), ботан. музей, насін­нєва лаб. і наук. б-ка. Одним із гол. напрямів діяльності ботан. саду є зі­бра­н­ня колекції рослин-інтродуцентів, їх всебічне ви­вче­н­ня та введе­н­ня найцін­ніших з них у культуру місц. регіону. Колекція рослин налічує більш як 8000 видів. Особливо цінна колекція тропіч. і субтропіч. рослин (3000 видів і різновидів), зокрема най­старіші екземпляри пальм, вік яких понад 150 р., а також найчислен­ніша в Україні колекція кактусів та ін. сукулентів. У від­критому ґрунті — велика кількість релікт. і ендеміч. видів рослин, у парковій частині — най­старіші в Україні вікові дерева бундука канадського, клена французького, кінського каштана з рожевими та жовтими квітками, горіха чорного й сірого, модрини даурської та сибірської й багато ін. рослин. Зі­брано значні колекції й опрацьовано високодекоративні групи рослин: рододендрони, листопадні магнолії, кизильники, шипшини, первоцвіти, папоротеві тощо. У 5-ти господарствах закладено пром. плантації нових корм., медонос. і лікар. рослин. У результаті ви­вче­н­ня ритмів росту і роз­витку тропіч. і субтропіч. рослин значна їх кількість рекомендована для внутр. озелене­н­ня, а також потреб медицини. Нині ботан. сад веде наук. обмін обʼєктами з понад 200 ботан. закладами 52-х зарубіж. країн, отримуючи щорічно від них бл. 3000 зразків насі­н­ня.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю