Боублік Карел - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боублік Карел

БО́УБЛІК Карел (1868, м. Колінец побл. м. Пльзень, Чехія – 01. 05. 1925, Львів) – архітектор. Закін. Вищу буд.-тех. школу при Держ. пром. школі у м. Брно (Чехія). Чл. Т-ва львів. будівничих. Працював у Львові 1889–90 як рисувальник, 1890–93 – підмайстер, 1895–96 – кер. тех. бюро І. Левинського, 1893–97 – у буд. департаменті магістрату, 1897– 1925 – уповноважений архітектор. Проектував для Заг. крайової виставки павільйон Львова (1894, співавт. Ю. Гохберґер), концерт. залу (зі стінописом влас. проекту), павільйон гігієни та тріумфал. арку на честь прийому імператора у Львові, кер. спорудження Палацу пром-сті (доповнив проект Ф. Сковрона). Твори Б. – класич. зразок арх-ри перехід. етапу – від історизму у його необарок. варіанті до модерну й модерніз. істор. стилів. Був актором-аматором, керував у Львові т-вом «Чеська бесіда». Автор «Дому Шопена» на вул. Сикстуська, нині П. Дорошенка, № 11 (1898); кам’яниць «Під Павою» на вул. Набеляка, нині І. Котляревського, № 22, 24 (1898); житл. будинків на вул. П. Куліша, № 1 (1898) та Личаківська, № 16 (1899), вул. Паркова, № 6, 8, 10, 12 (1898–99); прибутк. будинків на вул. І. Рутковича, № 10, 12, 16 (1898), на вул. У. Самчука, № 2, 4 (1899), вул. О. Кониського, № 2, 4 (1900); житл. будинку з кав’ярнею «Американська» на вул. Січових Стрільців, № 11 (1900–01); будинків Ю. Шпенаделя на Соборній площі, № 2, 2а; житл. кам’яниць на Соборній площі, № 1 (з аптекою «Під Угорською короною», арх. Е. Ковач) та на Галицькій площі, № 7 (усі – 1899–1902); прибутк. будинку Й. Шпрехера на вул. Янівська, № 2, 4 (нині Т. Шевченка, 1909); житл. будинку на вул. П. Грабовського, № 6, вул. Генерала Чупринки, № 47 (обидва – 1911), вул. Менцинського, № 3 (1913). Спорудив віллу на вул. І. Труша, № 11а (1911) та «Дім преси» на вул. Підвальна, № 3 (1912). У м. Ходорів (нині Львів. обл.) збудував дім т-ва «Сокіл» (1912).

Літ.: Бірюльов Ю. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галиц. брама. 1994. № 2; Сьомочкін І. Карел Боублік – чеський архітектор у Львові // Там само. 1996. № 16.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2004