Бочаров Юрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бочаров Юрій  Петрович

БОЧАРО́В Юрій Петрович (04. 05. 1926, Харків) – архітектор. Д-р арх-ри (1967), проф. (1977). Закін. Моск. архіт. ін-т (1951). Працював ученим секр. Центр. ін-ту житла (Москва, 1962–71); зав. відділу, заст. дир. з наук. роботи, гол. н. с. Центр. ін-ту містобудування (Москва, 1972–82, від 1989); дир. Центр. ін-ту теорії та історії арх-ри (Москва, 1983–88). Заст. секр. СА СРСР (1985–89), президент Всесоюз. т-ва урбаністів (1988–91). Наук. дослідж. у галузі теорії містобудування, методології планування та проектування, теорії розселення, взаємозв’язку соц. і екон. факторів у плануванні великих міст і міських агломерацій, зонування пром. р-нів та вузлів. Серед проектів – комплекс містобуд. робіт у м. Тольятті (1966–80), проект ген. плану і детал. планування м. Набережні Човни (1970–83), громад. і житл. будівлі в Москві, Волгограді, Теміртау, Нижньому Тагилі та ін.

Пр.: Организация движения пешеходов и транспорта. 1960; Научные центры Академии наук. 1965; Планировочная структура современного города. 1972 (співавт.); Город и промышленность. 1978; Производство и пространственная организация городов. 1987 (співавт.); Архитектура СССР. 1917–1987. 1987 (співавт.); Москва – 850 лет. Планировка и застройка. 1997. Т. 2 (співавт.); усі – Москва.

В. Г. Штолько

Стаття оновлена: 2004