Бош Євгенія Богданівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бош Євгенія  Богданівна

БОШ Євгенія Богданівна (11(23). 08. 1879, м. Очаків, нині Микол. обл.– 05. 01. 1925, Москва) – радянська партійна діячка. Чл. РСДРП (1901). Активна політ. діячка в Україні в роки 1-ї рос. революції (1905–07). Наприкінці 1909 – кер. Київ. орг-ції РСДРП. 1912 заарешт. і заслана до Сибіру, звідки у жовтні 1914 втекла і через Японію емігрувала у США, де мешкала до 1917. У 1915 на запрошення Леніна брала участь у Берн. конф. закордон. секцій РСДРП, чл. ред. ж. «Коммунист». Виступала проти права націй на самовизначення. Від квітня 1917 – голова Пд.-Зх. окруж., від липня – Київ. обл. ком-ту РСДРП(б). Від першого дня існування ЦР вела проти неї активну боротьбу з більшов. позицій. Увійшла до 1-го рад. уряду в Україні як нарком внутр. справ. Делегат 1-го з’їзду КП(б)У (Москва, 5–12 липня 1918). У червні 1918 взяла активну участь у придушенні селян. повстань у Пензен. губ. Від липня 1919 – особливоуповноважений РНК УСРР з орг-ції політроботи у прифронт. смузі Пд. фронту. Від травня 1920 – на держ. та профспілк. роботі в РРФСР. Авторка праці «Национальное правительство и Советская власть на Украине» (К., 1919), спогадів «Год борьбы» (К., 1925; 1990). Скінчила життя самогубством.

Літ.: Гриценко А., Тимченко Ж. Є. Б. Бош. К., 1964; Варгатюк П. Героїчне і трагічне в долі Є. Б. Бош // УІЖ. 1989. № 8.

В. М. Ємельянов

Стаття оновлена: 2004