Боян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боян

«БОЯ́Н» – українські музично-хорові товариства. Їхньому виникненню в Україні передувала діяльність львів. т-в «Академічне братство», «Теорбан», «Руська бесіда», молодіж. мандрівних і студент. співочих гуртків. Першим був створ. Львів. «Б.». На організац. зборах 2 лютого 1891 затвердж. його статут, головою обрано В. Шухевича, гол. диригентом – А. Вахнянина. Діяльність Львів. «Б.» від початку розгорталася дуже інтенсивно, він швидко здобув прихильність серед різних верств насел. не тільки Львова, а й усієї Галичини. Вже 1905 кількість дійс. чл. становила 180 осіб. Крім концертів і артистич. мандрівок, Т-во вело видавн. діяльність, влаштовувало композитор. конкурси, мало б-ку, муз. школу співу (від 1904), періодично при Т-ві діяли «Гурток оперовий» та інструм. «Гурток музичний» (засн. 1897). Завдяки зусиллям Львів. «Б.» засн. Музей укр. нар. інструментів, що експонувалися 1894 на Крайовій виставці у Львові. Львів. «Б.» планував системат. видання муз. (особливо хорової) літ-ри. При ньому виникло окреме нотне вид-во з назвою «Підручна б-ка Львів. “Б.”», яке мало величезне значення для популяризації укр. музики. На зразок Львів. «Б.» у різних містах Галичини виникали подібні т-ва: Перемишль (нині Польща, 1891), Бережани (1892), Коломия (1895), Станіслав (нині Івано-Франківськ, 1896), Снятин, Тернопіль, Стрий (усі – 1901), Дрогобич (1927) та ін. 1899 виник Буковин. «Б.», 1905 – Київ. «Б.» (голова М. Лисенко), 1910 – Полтав. «Б.». У різні роки керівниками хорів «Б.» були А. Вахнянин, О. Нижанківський, В. Барвінський, С. Людкевич, М. Колесса, Д. Січинський, М. Волошин, С. Сапрун, Б. П’юрко, О. Терлецький, І. Біликовський та ін. З участі в хорах «Б.» починали кар’єру багато видатних укр. співаків, композиторів і диригентів. Мережа «Б.» настільки поширилася в Галичині й охопила таку кількість музикантів-любителів, що на поч. 20 ст. постала потреба у створенні окремого т-ва, яке б не тільки керувало їхньою діяльністю, а й опікувалося вихованням профес. музикантів. Так виник Союз співац. і муз. т-в, засн. 1903 В. Шухевичем, Р. Ганінчаком, О. Бережницьким, С. Федаком і Я. Вітошинським, а 1907 перейм. на Муз. т-во ім. М. Лисенка. Крім того, Львів. «Б.» організовував осередки муз. культури, зокрема хор «Бандурист», діяльність якого фактично стала поштовхом до заснування Вищого муз. ін-ту (1903, перший дир. – А. Вахнянин). Осн. метою діяльності «Б.» був розвиток укр. нац. культури. Однією з важл. форм пропаганди укр. музики були шевченків. концерти, які щорічно влаштовували т-ва «Б.». У квітні 1891 хор Львів. «Б.» виступив на концерті, присвяч. Т. Шевченкові. Для особливо урочистих концертів т-ва запрошували відомих опер. співаків – О. Мишугу, В. Носалевича, С. Крушельницьку, М. Менцінського та ін. Т-ва підтримували тісні зв’язки з М. Лисенком, чиї твори постійно звучали в їхніх концертах. З нагоди 50-річчя від дня народж. М. Лисенка заг. збори Львів. «Б.» обрали його своїм першим почес. членом. Крім того, хори «Б.» підносили заг. рівень культури, їхні концерти знайомили укр. громадськість із шедеврами світ. класики. Діяльність «Б.» припинилася 1939 з приходом рад. влади. Т-ва були оголошені націоналістичними, а їхні члени зазнали політ. переслідувань. Частина колиш. хористів «Б.» увійшла згодом у новостворену хорову капелу «Трембіта».

У 2-й пол. 20 ст. муз.-хор. т-ва «Б.» виникли в укр. діаспорі. Так, 1951 з ініціативи П. Лопати (став першим головою) засн. т-во «Б.» у Сіднеї з метою пропагування укр. хор. музики в Австралії та задоволення культур. потреб укр. громади Сіднея. «Б.» постав на базі хору, засн. 1949 М. Струком та П. Харевим. Мав виборну управу. 1966 в ньому діяли мішаний і чол. хори. Т-во очолювали Б. Островський, Я. Микитович, Р. Теодорович, С. Крук, П. Чудакевич, С. Цимбалюк, Ю. Сивак. Диригували хором Т. Фіґоль, В. Майковський, В. Матіяш, П. Деряжний, Т. Тарас. Серед найвідоміших солістів – З. Мороз, В. Матіяш, С. Мойсієнко. У 50-х – поч. 80-х рр. діяв Юний «Б.». Хор виступав на концертах під егідою уряду Нового Пд. Вельсу на користь жертв повені (1955), фонду буд-ва Опер. театру у Сіднеї (1957), брав участь у його офіц. відкритті (1973). З малим симф. оркестром концертував у будинках міських рад Сіднея (1961) і Мельбурна (1963). Випустив 13 платівок. 1992 узгоджено діяльність т-ва «Б.» і укр. нац. хору «Сурма» (засн. 1967 у Сіднеї при осередку Спілки укр. молоді) та обрано спільне кер-во.

Літ.: Людкевич С. У 40-річчя «Львівського Бояна» // Діло. 1932. № 51–54; Загайкевич М. П. Музичне життя Західної України другої половини XIX ст. К., 1960; Ханик Л. Історія хорового товариства «Боян». Л., 1999; Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. Т., 2000; Бермес І. Еволюція хорового руху на Дрогобиччині в контексті розвитку культури Галичини: Від «весни народів» до 1942 р. Дрогобич, 2001.

Л. О. Кияновська

Стаття оновлена: 2004