Корниця

КО́РНИЦЯ – село Білогірського району Хмельницької області. Підпорядк. Залуз. сільс. раді. Знаходиться на р. Горинь, за 130 км від обл. центру та за 12 км від райцентру. Пл. 2,02 км². Насел. 498 осіб (2001), переважно укра­­їнці. Виявлено поселення черняхів. культури, збереглися залишки давніх валів. Уперше зга­­дується в писем. джерелах 1450. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У К. тривалий час до 1772 роз­­ташовувалася резиденція князів Санґушків на Волині (перенесено в м. Славута, нині Хме­­льн. обл.). Після 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – м-ко Ізя­­слав. (Заслав.) пов. Волин. губ. Наприкінці 19 ст. проживало 1124, за переписом 1911 – 2030 осіб. Тут здавна мешкала знач­­на кількість євреїв. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Корнинці потер­­пали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1934–54 існувала Корниц. сільс. рада. Від липня 1941 до січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Ни­­ні у К. функціонують дитсадок і фельд­­шер.-акушер. пункт.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Вінніпег, 1984. Т. 1.

Н. С. Кравчук