Брагіна Людмила Лазарівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брагіна Людмила  Лазарівна

БРА́ГІНА Людмила Лазарівна (21. 06. 1938, м. Часів Яр Артемів. р-ну Сталін., нині Донец. обл.) – матеріалознавець. Д-р тех. н. (1989), проф. (1994). Закін. Харків. політех. ін-т (1960), де відтоді й працює (нині Нац. тех. ун-т «Харків. політех. ін-т»): інж., ст. інж., м. н. с., ст. н. с., доц., від 1991 – проф. каф. технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей. Заст. гол. ред. ж. «Эмалирование металлов» (від 1992). Наук. діяльність у галузі технології тугоплавких неметаліч. матеріалів, зокрема розроблення наук. основ синтезу жаростійких склокераміч. термомобіл. покриттів для захисту чорних металів від газової корозії за технол. нагрівів до 1350 °С. Ці покриття широко впроваджені на металург. та маш.-буд. підпр-вах України. Вивчає механізм взаємодії силікат. розплавів зі сталлю, розробляє новий клас безкобальтових ґрунтових склоемалевих покриттів, склофрит для електростатич. емалювання сталі, синтез скла для іммобілізації радіоактив. відходів.

Пр.: Роль электропроводности грунтовых эмалей при взаимодействии с металлом // СК. 1964. № 2 (співавт.); Применение жаростойких покрытий для защиты металла от высокотемпературной коррозии // Сталь. 1983. № 7 (співавт.); Жаростойкие стеклокерамические покрытия // Температуроустойчивые покрытия. Ленинград, 1985; Glasses for Dry Electrostatic Spraying on Steel // Proc. of 18th Inter. Congr. on Glass. San-Francisco, 1998; Стекла на основе отходов полупроводникового производства на основе РАО // Тр. Укр. гос. ин-та стекла. 1999 (співавт.).

Літ.: Харьков. политех.

М. І. Рищенко

Стаття оновлена: 2004