Брагінець Андрій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брагінець Андрій  Степанович

БРАГІНЕ́ЦЬ Андрій Степанович (01(14). 12. 1903, с. Малі Канівці Київ. губ., нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 27. 04. 1963, Львів) – філософ. Д-р філос. н. (1939). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові та держ. нагороди. Закін. Харків. ун-т (1934). Відтоді працював у ньому викл., зав. каф. діалектич. та істор. матеріалізму; 1939–41 і 1946–63 – зав. каф. філософії і декан істор. ф-ту, проректор з наук. роботи Львів. ун-ту; за сумісн. від 1946 – ст. н. с. Львів. відділ. Ін-ту історії АН УРСР. Сприяв розвиткові українознав. досліджень в Ун-ті, намагався протидіяти антиукр. кампаніям. Досліджував історію філософії й сусп.-політ. думки в Україні 18–19 ст., зокрема філос. і громад.-політ. погляди М. Драгоманова.

Пр.: Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка. Л., 1956; Нариси історії філософії (домарксівський період). Л., 1967.

Ф. І. Стеблій

Стаття оновлена: 2004