Бражник Олена Владиславівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бражник Олена  Владиславівна

БРА́ЖНИК Олена Владиславівна (18. 06. 1953, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1989). Засл. художник України (1996). Закін. Київ. худож. ін-т (1979; викл. С. Подерв’янський, Д. Лідер, Л. Коштелянчук). Від 1980 – викл. живопису, малюнка та композиції у Держ. худож. серед. школі ім. Т. Шевченка (Київ). Від 1979 бере участь у респ., міжнар., закордон. (Едмонтон, Канада, 1989) виставках. Персональна – 1999 у Києві. Основа своєрід. стилю Б. – композиц. вивіреність і живопис. фактура мазка. Схиляється до постімпресіонізму. Автор натюрмортів, пейзажів, портретів.

Тв.: «Крим. Квіти і море» (1986), «Паски та іграшки» (1990), «Щедра осінь» (1991), «Великоднє свято», «Кримський виноград» (обидва – 1992), «Соняшники» (1993), «Бузок» (1994).

Літ.: Елена Бражник: Альбом. К., 1992.

І. М. Волощук

Стаття оновлена: 2004