Бражников Вадим Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бражников Вадим  Євгенович

БРА́ЖНИКОВ Вадим Євгенович (29. 09. 1923, Житомир – 17. 10. 1991, Москва, похов. у Києвi) – правознавець. Син Є. Бражникова. Канд. юрид. н. (1961). Закiн. Київ. ун-т (1951). Вiдтодi працював у Секторi держави i права АН УРСР (від 1969 – Ін-т): м. н. с., ст. н. с. Дослiджував правовi проблеми орг-цiї, дiяльностi й статусу рад. мiсц. органiв влади, статусу депутата, розвиток полiт. орг-цiї сусп-ва. Спiвавт. низки колект. праць, зокрема 2-том. «Iсторiї держави i права Української РСР (1917–1967)» (К., 1967) та «Истории государства и права Украинской ССР» (К., 1976; Держ. премiя УРСР, 1981).

Пр.: Місцеві ради УРСР на новому етапі. К., 1962; Розвиток громадських засад у діяльності місцевих рад депутатів трудящих УРСР. К., 1967 (співавт.); Нормативне регулювання діяльності місцевих рад. К., 1982; Керівництво рад народних депутатів економічним і соціальним розвитком. К., 1986.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2004