Браїлов Рюрик Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Браїлов Рюрик Іванович

БРАЇ́ЛОВ Рюрик Іванович (19. 05. 1939, с. Баратівка Снігурів. р-ну Микол. обл. – 23. 02. 2002, Херсон) – графік. Чл. НСХУ (1971). Закін. Одес. художнє уч-ще (1961; викл. Г. Павлюк). Відтоді працював у худож.-вироб. майстернях; від 1972 – заст. голови молодіж. секції Херсон. орг-ції НСХУ. Від 1965 брав участь у зарубіж. (Болгарія, 1974, 1982; Угорщина, 1986), респ. та обл. виставках. Персон. виставки у Херсоні (1989) та м. Велунь (Польща, 1996). Твори зберігаються в музеї Мін-ва культури та мист-в України, Херсон. ХМ. Працюючи у станк. графіці, звертався до ілюстрування творів укр. класики. На роботах позначився вплив нар. мист-ва. 1969–71 за мотивами укр. балад, дум, пісень Б. створив ліногравюри «Ішов козак дорогою, дорогою широкою, долиною глибокою», «Ой умер, умер козаченько», «Будуть наші ігри козацькії зачувати». З почуттям гумору Б. передав сценки з нар. життя у серії «Запорожці» («Лиман човни вкрили», «Танець», «Тарань»; усі – 1969–71). Простота і щирість характерні для серії офортів до роману І. Пільгука «Сковорода» («Дорогами науки», «Примара Сковороди», «В келії», «Ранок», «Собі могила»; усі – 1972), в яких Б. вдалося донести до глядача драматизм світовідчуття великого філософа. Б. належить також серія робіт, присвяч. Лесі Українці, серед них – «Смутна в дівчини душа», «Всюди брами», «Грають рибки», іл. до її «Казок про Оха-чудотворця» (усі – 1969–70).

Літ.: Південна краса України: Альбом. К.; Хн., 1998; Художники Херсонщини. К.; Хн., 2002.

С. Д. Курбаткіна

Стаття оновлена: 2004