Браїловський Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Браїловський Олександр  Петрович

БРАЇЛО́ВСЬКИЙ Олександр Петрович (04. 11. 1896, Київ – 25. 04. 1975, Нью-Йорк) – піаніст. Навч. у Київ. консерваторії (кл. В. Пухальського). Від 1911 навч. у Відні у Т. Лешетицького; від 1914 – у Ф. Бузоні в Швейцарії. Дебютував 1919 у Парижі, а 1924 – у Нью-Йорку. Гастролював у Європі, Пд. та Пн. Америці, був чл. журі одного з найпрестижніших міжнар. конкурсів піаністів у Брюсселі. 1936 у Бельгії засн. спец. премію Б. для молодих піаністів. 1923 Б. майже рік прожив у невеликому франц. селі Аннесі, де готував цикл із шести програм, присвяч. творам Ф. Шопена. 1924 цей цикл, що складався зі 169 творів, зустріли з захватом у Парижі, Лондоні, Нью-Йорку та ін. містах; згодом він був записаний на платівки. Значну частину програм складали твори Ф. Ліста, а самого Б. лондон. преса називала «Лістом нашого часу». Б. був надзвичайним віртуозом, продовжував піаністичну традицію Й. Гоффманна. Для нього були характерні імпровізаційність, висока техніка, великі октави, жвавий, захопливий темперамент, невимушеність і енергія виконання, елегантна відточеність фразування. 1961 Б. концертував у Москві та Ленінграді (нині С.-Петербург).

Літ.: Коган Г. Александр Браиловский // Вопросы пианизма: Избр. статьи. Москва, 1968; Рабинович Д. А. Александр Браиловский // Исполнитель и стиль: Избр. статьи. Москва, 1981. Вып. 2; Григорьев Л., Платек Я. Современные пианисты. Москва, 1985.

О. М. Сьомочкіна-Рижко

Стаття оновлена: 2004