Брайко Петро Овсійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брайко Петро  Овсійович

БРАЙКО́ Петро Овсійович (09. 09. 1918, с. Митченки, нині Бахмац. р-ну Черніг. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Засл. діяч культури Польщі (1975). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Конотоп. пед. технікум (1937), Моск. прикордонне уч-ще зв’язку (1940), Військ. академію ім. Фрунзе (1955), Літ. ін-т (1967) у Москві. Учителював у Ямпіл. р-ні Вінн. обл. В армії від 1937. З поч. 2-ї світ. війни на фронті. Після втечі з полону від 1942 – у партизан. загоні під командуванням С. Ковпака та С. Руднєва. Від 1944 командував окремою бригадою НКВС, яка боролася проти УПА в Зх. Україні. У післявоєн. період – на кер. роботі в частинах МВС. У серпні 1948 заарешт. органами КДБ і засудж. на 10 р. виправно-труд. таборів, у серпні 1953 звільн. і реабілітований. 1960 полковник Б. звільн. у запас. У статті «В августе сорок третьего… (Как погиб комиссар Руднев)» («Правда», 1990, 13 апр.; укр. перекл. – «Прикарп. правда», 1990, 20 квіт.) виклав свою версію загадкової смерті С. Руднєва, що викликала широкий резонанс.

Тв.: Партизанский комиссар. Москва, 1982.

В. М. Білоштан

Стаття оновлена: 2004