Браконьєрство - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Браконьєрство

БРАКОНЬЄ́РСТВО (франц. braconnage, від braconnier – браконьєр) – порушення закону про полювання: здобування або знищення диких тварин з порушенням правил полювання, риболовлі та інших вимог законодавства про охорону тваринного світу, який є матеріальною, науковою та культурною цінністю держави і становить державний мисливський фонд. Б. – полювання без мислив. квитка і відповід. дозволу; полювання на тварин, здобувати яких заборонено, а також у недозволених місцях чи забороненими знаряддями та способами; порушення строків полювання; перевищення норм відлову чи відстрілу диких тварин, а також здобування їх у кількості, вищій від зазначеної в ліцензії; руйнування нір, гнізд, забирання з них малят, пташенят; збір яєць і пуху. Боротьба з Б. потребує спец. підготовки й кваліфікації, передбачає роз’яснювал. роботу, оперативні заходи з виявлення Б., притягнення порушників до адм., матеріал., кримінал. відповідальності.

В. Д. Бондаренко

Стаття оновлена: 2004