Братківська Теофілія Іллівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Братківська Теофілія  Іллівна

БРАТКІ́ВСЬКА Теофілія Іллівна ( 20. 06. 1924, с. Радимно Ярослав., нині Перемишл. воєводства, Польща) – оперна співачка (сопрано). Засл. арт. УРСР (1968). Внаслідок операції «Вісла» була переселена з сім’єю у Збараж (Терноп. обл.), потім у Львів. Навч. у Львів. муз. уч-щі (кл. В. Кадміної). Вдосконалювала вокальну майстерність у С. Крушельницької (1948–50). У 1945–57 – арт. хору, 1957–84 – солістка Львів. академ. театру опери та балету ім. І. Франка. Голос широкого діапазону – від лірико-колоратурного до драматичного, надзвичайно приємного тембру, технічно рухливий і вишколений. Як солістка опери гастролювала в багатьох містах України, зокрема в Києві.

Партії: Панночка («Утоплена» М. Лисенка), Мавка («Лісова пісня» В. Кирейка), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Бригітта («Іоланта» П. Чайковського), Мікаела і Фраскіта («Кармен» Ж. Бізе), Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Донна Анна («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Мюзетта, Тоска («Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні), Джоконда (однойм. опера А. Понкієллі), Ельвіра, Аїда, Леонора, Єлизавета, Віолетта, Джільда, Оскар («Ернані», «Аїда», «Трубадур», «Дон Карлос», «Травіата», «Ріґолетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Агата («Вільний стрілець» К.-М. Вебера), Серполетта («Корневільські дзвони» Р. Планкетта), Саффі («Циганський барон» Й. Штраусса), Луїза («Дуенья» С. Прокоф’єва).

Літ.: Терещенко А. Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка. К., 1989; Ігнатенко В. На сцені Львівської опери. Л., 1998.

В. Д. Ігнатенко

Стаття оновлена: 2004