Братолюбівський курган - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Братолюбівський курган

БРАТОЛЮ́БІВСЬКИЙ КУРГА́Н – археологічна пам’ятка, найбільший курган у могильнику скіфської доби кінця 5 ст. до н. е. Знаходиться побл. с. Ольгине-Братолюбівка Горностаїв. р-ну Херсон. обл. Досліджений 1990 Кахов. загоном Херсон. експедиції Ін-ту археології АН УРСР. Насип пірамідал. форми заввишки 6 м та 65 м у діаметрі був зведений у три прийоми. Первин. насип та пов’язані з ним дві досипки з вальків-блоків оточені овальною та кільцевою кріпидами з вапнякового каменю та кільцевим ровом із двома проходами-перемичками. Насип пов’яз. із трьома одночасовими похованнями: центр., воїна-охоронця, підлітка-конюха. Пізніше у центр. похованні допущене вторинне – могили коня та воїна-охоронця. Після цього курган був досипаний по колу до 7 м заввишки й оточений ще однією кріпидою, біля якої у сх. частині кургану містилося поховання воїна-охоронця. Поховальні споруди Б. к. (за винятком поховання конюха та кінської могили) були неодноразово пограбовані й пошкоджені. У заповненні центр. поховання знайдено нечисленні уламки антич. та місц. кераміки, кілька десятків вістер бронз. стріл, уламки заліз. зброї, а також фрагменти золотої нашивної бляшки від жін. гол. убору. У сх. частині катакомби центр. поховання у дні виявлено схованку з унік. виробами з дорогоцін. металів, що мали особливе призначення й використовувалися як парадні ритуал. речі: циліндричне навершя-скіпетр із зображенням сцен шматування тварин хижаками, золота чаша-фіала з вигнутими по колу горельєфами шести кінських голів, плетена золота гривна-пектораль та біметаліч. ритон із накладними платівками, прикраш. зображенням оленя.

Літ.: Кубишев А. І., Симоненко О. В. Скіфські та сарматські пам’ятки Таврії // Золото степу. Археологія України. Шлезвіґ, 1991; Кубышев А. И. Раскопки Братолюбовского кургана // «Scithian gold» Museum of Historic Treasures of Ukraine. Токио, 1992; Кубишев А. І., Ковальов М. В. Скіфський Братолюбівський курган V ст. до н. е. на Херсонщині // Археологія. 1994. № 1.

А.І. Кубишев

Стаття оновлена: 2004