Братства - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Братства

БРА́ТСТВА – релігійно-громадські організації при православних (згодом і при греко-католицьких) церквах України та Білорусі у 16–18 ст. Назву «Б.» приймали від кін. 19 ст. й непарафіяльні асоц. різних типів, деякі з них вважали себе спадкоємцями давніх Б. Ґрунт для перших Б. підготували структури опікунів (ктиторів) храмів. Від серед. 16 ст. відомі легально оформлені православні Б., які керувалися статутами, подібними до статутів зх.-європ. реліг. об’єднань світських людей: дбали про красу храмів і богослужіння, влаштовували заупокійні відправи, налагоджували взаємодопомогу парафіян тощо. Бл. 1585 православні міщани центр. частини Львова створили Успенське Б., (незабаром Ставропігійське на знак непідпорядкування місц. єпископам), що виступило за рівноправність укр. насел., розгорнуло діяльність на захист віри та обряду, плекання християн. морал. засад, розвиток освіти. Школа й друкарня Львів. Б. стали провідними в Україні. Після проголошення Берестей. унії 1596 Львів. Б. очолило рух за збереження православ’я і лише 1708 прийняло унію. До реформування реліг. життя й культури долучилися також Б. в Рогатині, Перемишлі, Бересті, Більську, Києві (засн. 1615), Луцьку (засн. 1617), Кременці та ін. містах. Б. об’єднували, як правило, тільки світських людей і прагнули забезпечити провідну роль мирян у церк. справах. У 17–18 ст. Б. виникали у селах і містечках, деякі з них виділяли частину коштів на школи й шпиталі, притулки для непрацездатних. Більшість же мали вужче поле діяльності: буд-во й ремонт церков, оздоблення їх іконами, обрядово-побутові справи (похоронні процесії й поминал. богослужіння, бенкети в дні храмових свят, виготовлення свічок). Б. такого типу діяли подекуди до 20-х рр. 20 ст., а в Галичині – до 1939. До поч. 20 ст. зберігалися й окремі Б. для неодружених (молодші, молодечі, парубоцькі). Подібні обрядові функції виконували також цехові Б. у Сх. Україні. Б. довго залишалися формою активізації участі мирян у житті парафії. 1864 рос. імператором затверджено правила, згідно з якими тодішня світська і церк. влада ініціювала створення під назвою «церковних братств» політ.-реліг. орг-цій, які, проголошуючи себе наступниками давніх укр. і білорус. Б., розгорнули на Правобереж. Україні й у Білорусі місіонер.-русифікац. діяльність на зміцнення офіц. РПЦ. Так, за дорученням Олександра ІІ, покровителем Кирило-Мефодіїв. Острозького Б. стала графиня А. Блудова. Почес. чл. і покровителем Луцького Хрестовоздвиженського Б. вважався обер-прокурор Синоду РПЦ В. Саблер. Почаєво-Богородичним єпархіал. Б. керували волин. архієпископ та його вікарій. Однак незважаючи на протекцію впливових осіб, офіц. Б. розвивалися повільно: 1880 їх було 63 в усій імперії. На Волині 1901 налічувалося 29 Б., а 1913 – 44. У містах окремі Б., засн. з участю поміщиків, чиновників та інтелігенції, дбали про впорядкування музеїв, збирали предмети церк. старовини, брали участь у реставрації храмів. На цьому ґрунті з ними співпрацювали укр. науковці та освітні діячі. Наступником Успенського Б. вважається Ставропіг. ін-т у Львові (1790–1939), який успадкував братську друкарню, однак структура та коло його діяльності були іншими. За зразком православних виникло кілька греко-катол. церк. Б., зокрема св. архістратига Михаїла в Коломиї (1866), при церкві св. Варвари у Відні (1870-і рр.). 1917 православне Б. Воскресіння у Києві, яке очолив В. Липківський, стало ініціатором відродження УАПЦ. Від 1921 діяло Б. св. Покрови в таборах інтернов. вояків Армії УНР у Польщі. У 30-х рр. 20 ст. Луцьке Чесно-Хресне (Хрестовоздвиженське) Б. діяльно працювало для оновлення укр. православ’я на Волині. У середовищі укр. еміграції в США Б. називали допомогово-страховими т-вами, найпершим серед яких було Б. св. Миколая, засн. 1885 у м. Шенандоа (шт. Пенсильванія). 1897 у Джерсі-Сіті виникла перша укр. жін. орг-ція в США – сестрицтво св. Ольги. Донині діють церковні Б. і сестрицтва при низці православ. і греко-катол. парафій у США, Канаді, Австралії. До найактивніших належить Б. при православ. соборі в Торонто. 1932 засн. Б. українців-католиків Канади, від 1946 діє Б. св. Покрови при УАПЦ в Арґентині. Діяльність православ. парафіял. сестрицтв у США координує Об’єднання сестрицтв св. княгині Ольги. Реліг.-виховну й видавн. діяльність організовує засн. 1982 Б. православ. молоді в Польщі. Всеукр. Б. св. апостола Андрія Первозванного відіграло важливу роль у відновленні УАПЦ і УПЦ КП в Україні. В умовах незалежності православні Б. засн. в низці регіонів і міст України. Натомість при УПЦ МП діє Союз православ. церк. братств, який є організатором антиукр. акцій. У 20 ст. в Україні не вдалося відродити мас. братського руху, проте пам’ять про діяльність Б. наприкінці 16–17 ст. стала істот. елементом укр. нац.-культур. традиції.

Літ.: Сребницкий Н. Следы церковных братств в Восточной Малороссии // Тр. 4-го археол. съезда в Казани. Т. 2. Казань, 1891; Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Україні в 16–17 в. К., 1912; Клименко П. Цехи на Україні. К., 1929; Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХVI–XVIII ст. К., 1966; Аркас М. Товариство «Братство св. архістратига Михаїла при греко-католицькій церкві парохіяльній в Коломиї». Коломия, 1993; Сов’як П. Лішнянське церковне братство // Галиц. зоря. 1993, 18 берез.; Жилюк С. І. Діяльність церковних братств на Волині: Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. // Велика Волинь. Т. 15. Ж., 1994; J. Charkiewicz. Bractwo mіodzieży prawosławnej w Polsce. Białystok, 1995; J. Isajewicz. Bractwa cerkiewne w diecezjach przemyskich obrządku wschodniego w XVI–XVIII wieku // Polska–Ukraina. 1000 lat sąsiedstwa. T. 3: Studia z dziejów greckokatolickiej diecezji przemyskiej. Przemyśl, 1996; Жилюк С. Російська церква на Волині. Ж., 1996; Савчук Б. За українську церкву: Нац.-церк. рух на Волині у 20–30-ті роки ХХ ст. Ів.-Ф., 1997; Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Л., 2000.

Я. Д. Ісаєвич

Стаття оновлена: 2004