Братунь Андрій Лукич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Братунь Андрій  Лукич

БРАТУ́НЬ Андрій Лукич (01. 09. 1891, с. Стрільче, нині Горохів. р-ну Волин. обл. – липень 1979, Львів) – громадський діяч, педагог. Батько Р. Братуня. Один із провідних діячів укр. освіти в Зх. Україні. Закін. Вінн. дух. семінарію (1912). Працював викл. г-зії. Був старшиною військ УНР (1917–18). У 20-х рр. поєднував пед. діяльність з актив. участю у політ. житті Волині. Від 1924 – один з лідерів волин. партії «Селян. союз», посол від неї до польс. сейму. Після об’єдн. з Партією Волі Народу (1926) – лідер «Сель-Робу», а пізніше «Сель-Робу-Правиці». У рад. час – дир. львів. школи, викл. укр. мови та літ-ри.

Н. М. Романок

Стаття оновлена: 2004