Братусь Василь Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Братусь Василь  Дмитрович

БРАТУ́СЬ Василь Дмитрович (26. 12. 1916(08. 01. 1917), с. Дашковське, нині Актюбин. обл., Казахстан – 11. 10. 2008, Київ) – лікар-хірург. Батько В. Братуся. Д-р мед. н. (1962), проф. (1963), чл.-кор. НАНУ (1972) та АМНУ (1993). Засл. діяч н. і т. України (1988). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1968), Держ. премія УРСР (1982). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Держ. нагороди СРСР. Закін. Куйбишев. військ.-мед. академію (1940). Під час 2-ї світ. війни працював хірургом у шпиталі; від 1946 – асист., доц., 1956–59 – ректор Київ. ін-ту вдосконалення лікарів, 1959–66 – Київ. мед. ін-ту, одночасно зав. (1964–92), проф. (від 1992) каф. хірургії. Міністр охорони здоров’я УРСР (1954–56; 1968–75). Депутат ВР УРСР трьох скликань. Осн. напрями наук. діяльності: хірург. лікування захворювань органів травлення, лікування опіків; дослідж. історії розвитку мед. науки, орг-ція охорони здоров’я. Вперше в Україні дослідив і описав патогенез і лікування опік. шоку, дермотрансплантацію опік. ран, диференц. діагностику та лікування гострих шлунк.-кишк. кровотеч. Чл. Міжнар. асоц. хірургів, заст. голови правління Укр. наук. т-ва хірургів.

Пр.: Опіки. 1952; Острые желудочные кровотечения. 1954; 1971; 1974; Хирургическое лечение термических ожогов. 1963; Интенсивная терапия в неотложной хирургии. 1989 (співавт.); Геморрагический шок. 1989; Дифференциальная диагностика и лечение острых желудочных кровотечений. 1991 (усі – Київ).

Літ.: Василий Дмитриевич Братусь: К 85-летию со дня рождения // ВД. 2002. № 1; КХ. 2002. № 1.

Л. А. Пиріг

Стаття оновлена: 2016