Брауде Ілля Рафаїлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брауде Ілля  Рафаїлович

БРА́УДЕ Ілля Рафаїлович (31. 11(12. 12). 1890, Оршан. пов. Могильов. губ., нині Білорусь – 30. 04. 1958, Харків) – лікар-інфекціоніст. Д-р мед. н. (1940), проф. (1940). Закін. фіз.-мат. (1911) та мед. (1914) ф-ти Харків. ун-ту. Під час 1-ї світ. війни був військ. лікарем. 1918–20 працював лікарем у Катеринославі (нині Дніпропетровськ), де був також ученим секр. Надзвичай. комісії з боротьби проти висип. тифу. 1923–47 – зав. створ. ним клініки інфекц. хвороб Укр. ін-ту вдосконалення лікарів у Харкові. Одночасно 1934–58 – зав. каф. інфекц. хвороб Харків. мед. ін-ту. Осн. напрями наук. діяльності: диференц. діагностика інфекцій, патологія та клініка паразитар. і черевного тифів, кишк. інфекції, проблеми грипу, ангіни, малярії. Розробив оригін. метод прогностики при черев. тифі, а також методику копрологіч. дослідж. при дизентерії.

Пр.: Черевний тиф. Епідеміологія, патологія, клініка, профілактика. К., 1936 (співавт.); Возвратный тиф. К., 1946; Диагностика и дифференциальная диагностика инфекционных заболеваний. К., 1946; Клиника и диагностика скарлатины. К., 1948; Грипп и борьба с ним. К., 1951.

Ж. М. Перцева

Стаття оновлена: 2004