Браун Володимир Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Браун Володимир  Олександрович

БРА́УН Володимир Олександрович 01(13). 01. 1896, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 21. 08. 1957, Київ) – кінорежисер. Засл. діяч мист-в УРСР (1954). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Київ. комерц. ін-ті (1915–19) та в майстерні кінореж. А. Івановського в Ленінграді (1924). У 1918–20 – організатор і кер. гарнізон. театру. Від 1924 – на кіностудії «Ленфільм», де поставив к/ф: «Наші дівчата» (1930), «Парубок з берегів Міссурі» (1932), «Королівські матроси» (1934), «Скарби затонулого корабля» (1935). У 1939–41 – на Одес., в роки 2-ї світ. війни – на Ташкент. студіях худож. фільмів; реж. к/ф: «Моряки» (1940), «Морський яструб», «Сині скелі» (обидва – 1942). Від 1945 – на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де створив к/ф: «У далекому плаванні» (1946), «Голубі дороги» (1948), «У мирні дні» (1951; Сталін. премія, 1952), «Максимко» (1953), «Командир корабля» (1954), «Матрос Чижик» (сценарист), «Море кличе» (обидва – 1956), «Мальва» (за М. Горьким, 1957). Автор сценаріїв: «Інженер Єлагін» (у співавт. з А. Морозовим, 1928, «Радкіно»), «Блискуча кар’єра» (у співавт. з М. Казаковим, 1933, «Союзкіно»).

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2004