КОСЕ́НКО Іларіон Федорович (19. 10. 1888, м. Зіньків, нині Полтавської обл. — 10. 10. 1950, Париж) — громадсько-політичний діяч. Член УПСР. Здобув інженерну освіту. За часів Директорії УНР — член Трудового кон­гресу, начальник Київської поштово-теле­графної округи (1919), міністр пошт і теле­графів в уряді В. Про­­коповича (1920). В еміграції у Парижі активно за­ймався громадсько-політичною діяльністю: 1925–40 — адміністратор тижневика «Тризуб», водночас 1929 — за­ступник голови Генеральної ради українських емі­грантських організацій, у 1930-х роках — генеральний секретар Головної української еміграційної ради, за­ступник голови Комітету допомоги голодуючим в Україні, член Комітету друж­­би народів Кавказу, Турке­стану та України, член комітету «Франц-Оріон», який систематично дру­­кував бюлетені, стат­ті, брошури та інші інформаційні матеріали європейських і українських авторів про Україну.