Бржестовський Сергій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бржестовський Сергій  Павлович

БРЖЕСТО́ВСЬКИЙ Сергій Павлович (10. 10. 1941, м. Нальчик, Кабардино-Балкарія, РФ) – художник кіно. Чл. НСХУ (1978) та НСКінУ (1978). Ґран-Прі Міжнар. кінофестивалю короткометраж. фільмів у м. Обергаузен (1969), 1-а премія кінофестивалю у Празі (1979), Ґран-Прі Всесоюз. кінофестивалю у Києві (1984), Премія «Золотий орел» на 18-му Китай. фестивалі за фільм «Як гартувалася сталь» (2000). Закін. Київ. уч-ще приклад. мист-ва (1964) та ВДІК (1973; майстерня Й. Шпинеля). Працював художником-постановником студії «Білорусьфільм»; від 1973 – художник-постановник Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. У пластич. образному середовищі фільмів уміло поєднує гостру метафор. виразність і реалістичність світобачення. Як художник-постановник брав участь у створенні фільмів «Бондар» (1969, реж. Г. Дюльгеров, Н. Нямдава), «Весняна казка» і «Павлинка» (обидва – 1971, реж. Ю. Цвєтков); «Мріяти і жити» (1974), «Там вдалині, за рікою» (1975), «Свято печеної картоплі» (1976), «Чоботи некруто» (1978), «Смужка нескошених диких квітів» (1979, усі – реж. Ю. Іллєнко); «Хвилі Чорного моря» (1975, реж. А. Войтецький), «Перед екзаменом» (реж. В. Криштофович), «Єралашний рейс» (реж. О. Фіалко; обидва – 1977), «Червоні погони» (1979, реж. О. Гойда), «Оповіді про кохання» (1980, реж. А. Войтецький), «Жінки жартують серйозно» (реж. К. Єршов), «Яблуко на долоні» (реж. М. Рашеєв; обидва – 1981), «Сімейна справа» (1982, реж. М. Малецький), «Повернення з орбіти» (1983, реж. О. Сурін), «Меланхолійний вальс» (1990, реж. Б. Савченко), «Ізгой» (1991, реж. В. Савельєв), «Серця трьох» (1992) і «Серця трьох–2» (1993, обидва – реж. В. Попков), «Бери шинель…» (1999, реж. В. Ющенко), «Як гартувалася сталь» (1999, Китай, телесеріал; премія «Золотий орел» у номінації «Кращий художник року», м. Чан-Ша, 2000). Художник комбінов. зйомок у фільмах «Мандрівка пана Клякси» (реж. К. Грабовський), «Легенди про безсмертя» (реж. Б. Савченко; обидва – 1985), «Важко бути Богом» (1989, реж. М. Фляйшман), «Сьомий маршрут» (1997, реж. М. Іллєнко) та ін. Реж.-постановник фільмів «Осінь на острові Лесбос» (1992), «Одинадцять фіалок» (1995). У 90-і рр. – президент Гільдії художників кіно України. Художник телеканалу «Інтер» (1997– 99).

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2004