Бригінець Микола Лаврентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бригінець Микола  Лаврентійович

БРИГІНЕ́ЦЬ Микола Лаврентійович (26. 06. 1904, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – квітень 1981, Тернопіль) – фізіолог рослин. Канд. с.-г. н. (1937). Закін. Херсон. ін-т соц. виховання (1931). Викладав у Криворіз. мед. технікумі (1931–32). Працював ст. н. с. Ін-ту зерн. госп-ва (1935–38, Дніпропетровськ). 1938–41, 1944–50 – зав. каф. ботаніки, одночасно у березні– травні 1944 в. о. дир. Херсон. пед. ін-ту. 1950–61 – дир., зав. каф. ботаніки, 1961–69 – ректор Кременец. пед. ін-ту (Терноп. обл.). 1969–74 – ректор Терноп. пед. ін-ту. Осн. напрям наук. дослідж. – анатомія та морфологія рослин. Вивчав питання підвищення зимостійкості озимої пшениці поглибленням вузла кущіння.

Пр.: Значення води в процесі яровізації // Зб. пр. з агрофізіології. К.; П., 1936; Вплив строків посіву на урожай озимої пшениці в умовах сірих лісових суглинків Кременецького району // Наук. зап. Кременец. пед. ін-ту. Т., 1959. Вип. 4 (співавт.).

Літ.: Липшиц.

І. В. Самсакова, Г. В. Терещук

Стаття оновлена: 2004