Косенко Олександр Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косенко Олександр Дмитрович

КОСЕ́НКО Олександр Дмитрович (19. 03. 1904, с. Великі Будища Зіньків. пов. Полтав. губ., нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – 18. 11. 1937) – поет, публіцист, педагог. Чл. літ. об’єдн. «Плуг», «Молот», «Літмол» (1928), СПУ (1932). Закін. Полтав. пед. технікум (1923) та ІНО (1927). Учителював. Друкувався у 1920–30-х рр. у полтав. г. «Робітник», «Більшовик Полтавщини», ж. «Наше село». Пра­­цював інспектором-методистом окруж. відділу (1929–32) та зав. міськ­відділу наросвіти (1932); зав. партвідділу г. «Більшовик Полтавщини» (1932–33), зав. агітмасового відділу та інструктором міськкому партії (1933–34). 1-й голова Полтав. орг-ції СПУ (1932–34). За ред. К. видано зб. «З риштовань будови» (П., 1934). Поезію К. «Гей, у нашому селі» поклав на музику В. Верховинець. Товаришував із Мате Залкою, О. Ковінькою. 1934 звільн. з роботи за звинуваченням у нац. поглядах, втраті класової пильності і нещирості. Щоб уникнути арешту, виїхав до Харкова, де працював на залізниці. Домагався поновлення у партії. У вересні 1935 Центр. комісія ВКП(б) з чистки прийня­­ла рішення повернути К. парт­­квиток. Працював у профкомі трикотаж. ф-ки. Проте уже в січні 1937 звинувач. у приналежності до «контррев. троцькіст. терорист. групи», удруге ви­­ключ. із партії. Переїхав до Донец. обл., де викладав у школі для дорослих на ст. Красний Ли­­ман. 30 жовтня 1937 заарешт., 15 листопада засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1963.

Літ.: Олександр Косенко // Бобрищев К. Отчий край. П., 2004. Кн. 2; Дроздовська О. Косенко Олександр Дмитрович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2010. Вип. 17.

О. Р. Дроздовська

Статтю оновлено: 2014